Кумараджива

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кумараджива
Інші імена Цзюмолоші, Лоші, Ши, Тун-шоу
Народився 334(0334)
Куча
Помер 413
Чан'ань
Національність індус
Діяльність перекладач
Конфесія буддизм
Батько Кумараяна
Матір Джіва

Кумараджива (*санскр:कुमारजीव, 334 —413) — буддистський мислитель часів династії Пізня Цінь, чернець, один з чотирьох найбільших перекладачів буддистської літератури китайською мовою.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з кашмірського брахманського роду, який пересилився до держави Куча. Його батько Кумараяна після прийняття чернечого постригу залишив Кашмір (Індія) і відправився в державу Куча, де став «духовним наставником держави» (гоши). Мати Кумараджіви Джіва була молодшою сестрою володаря Куча. У 341 рцоі Кумараджіва разом з матір'ю потрапив у монастир, де почав вивчати буддизм. У 343 році переїхав до Кашміру, де під керівництвом наставника Бандхудатти (Паньтоудадо) вивчав Трипітаку. Згодом у Кашгарі протягом року вивчав Абхидхарму. Приблизно в цей час Кумараджіва познайомився з Сур'ясомой, прихильником махаяни, під впливом якого почав вивчати доктрини шуньявади.

У 354 у Кучі прийняв чернечу обітницю. Після підкорення Кучи державою Західна Цінь був узятий в полон. У 401 році, після поразки Західної Цінь від Пізньої Цінь прибув до Чан'аня, де стає наставником імператора Яо Сіна. Завдяки діяльності Кумарадживи вплив буддизму нап івночі Китаю значно посилився. Кумараджива мешкав у столиці Пізньої Цінь до самої смерті.

Перекладацька діяльність[ред.ред. код]

Розквіт творчості приходить на перебування при дворі імператора Яо Сіна. Разом зі своїми учнями переклав китайською мовою основні сутри Махаяни, тексти винаї і шастри, в загальній складності, за різними джерелами, від 300 до 425 цзюаней (сувоїв). Найбільш важливими перекладами є: «Так пінь» («Велика сутра Праджняпараміти»), «Сяо пінь» («Мала сутра Праджняпараміти»), "Цзіньган цзін " (« Алмазна сутра»); « Мяофа лянь хуацзін»(«Сутра Лотоса Благого Закону»), «Веймо цзецзін» («Сутра про Вімалакірті»), «Аміт цзин» («Сутра про Амітабху»), « Чжун гуаньлунь» (« Шастра про серединнє бачення»), «Бай лунь» («Шастра у ста віршах»), « Шиер меньлунь» (« Шастра у дванадцяти брамах»), «Ченши лунь» («Шастра про осягнення істини»), «Такчжи дулунь»(« Шастра Великої праджня-параміти»).

Кумараджіва реформував підхід до перекладів, завдяки чому вдалося досягти більш точної передачі сутності буддистського вчення. Згодом тексти в перекладі Кумараджіви були канонізовані.

Філософія[ред.ред. код]

Філософські погляди Кумарадживи відображені у творі «Цзюмолошень фашита-і» (« Великий сенс вчення вчителя Дхарми Кумарадживи»), складеному Хуей-юанєм, а також в біографії Кумарадживи в «Гао сенчжуань» («Життєписи гідних ченців»). Вони ґрунтуються на вченні буддистської махаянської школи мадґ'ямиків і є інтерпретацією доктрини «порожнечі» — шунья, (кун) і «двох істин».

Кумараджіва спростовував авторитет Абхідхарми як вчення, яке не відповідає шуньяваді. Вважається першим китайським патріархом школи саньлунь-цзун.

Джерела[ред.ред. код]

  • Robinson R.H. Early Madhyamika in India and China. L., 1967