Махаяна
Махаяна (або Магаяна) (санскр. mahāyāna:महायान, "Велика колісниця", кит. 大乘, Dàshèng; яп. 大乗, Daijō; кор. 대승, Dae-seung, кит. 大乘, Dae-seung; в'єт.: Đại Thừa; тиб.: theg-pa chen-po; монг.: их хөлгөн, yeke kölgen) — пізня і найбільша течія в буддизмі. Поширена в Китаї, Японії, Непалі, Індії, Кореї, В'єтнамі і Тибеті.
Зміст |
Особливості вчення [ред.]
Британський буддолог Е.Конзе виділяє наступні позиції, спільні для усіх магаяністів:
- переконання в тому, що усі дгарми є "порожніми" в розумінні, що жодна з них не є чимось окремим та відділеним. Жодна дгарма невіддільна від інших дгарм. В результатів цього усі дгарми не мають власного існування і є однакові;
- згадана "порожнинність" дгарм може бути названа "Таковістю", коли речі сприймаються в їхній "таковості", без додавання або віднімання від них складових;
- якщо все є однаковим, тоді також Абсолют буде тотожний Відносності, зумовленість - безумовності, а нірвана - сансарі.
- істинне знання повинне перебувати поза межами дихотомій суб'єкта-об'єкта, прийняття-неприйняття тощо[1].
Махаяна — «Велика колісниця» буддійського шляху, метою якого є досягнення просвітлення усіма живими істотами, або, іншими словами, розкрити їхню внутрішню "буддову природу" (бодгічитта). У основі теорії і практик Магаяни лежить розвиток співчуття і позаособистісної та інтуїтивної мудрості Праджня-параміти.
В межах Магаяни особливий акцент робиться на шляху Бодгісаттви, тому її ще іноді називають — Бодгісаттваяна. Вона включає Сутру і Тантру.
Сучасний стан [ред.]
Чисельність прихильників різних шкіл Магаяни в сучасному світі налічує близько 600 мільйонів.
Примітки [ред.]
- ↑ Edward Conze, Buddhism. A short history. — One World, 2008. - р.32-33.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- Торчинов Е. Религии мира: опыт запредельного (рос.)
- Торчинов Е. Философия буддизма Махаяны
- Сутри Магаяни на англійській мові
Джерела [ред.]
- Торчинов Е.А. Введение в буддологию. Курс лекций. СПб., Петербургское философское общество, 2000. — 304 с.
- Торчинов Е.А. Пути философии Востока и Запада: Познание запредельного. СПб: «Азбука-классика», «Петербургское востоковедение», 2005. — 480 с.
- Edward Conze, Buddhism. A short history. — One World, 2008. — 154 p.
