Кашмір
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кашмір(कश्मीर).Суперечна область на північному-заході півострова Індостан, історичне князівство у Гімалаях. Поділ Кашміру не фіксований офіційними згодами о кордонах, а сам регіон є місцем напруги між Індією та Пакистаном.
Кашмір межує з Афганістаном на півночі, Синьцзян-Уйгурським і Тибетським автономними районами Китаю на сході , штатами Індії Хімачал-Прадеш і Пенджаб на півдні і Пакистаном на заході.
Сьогодні Кашмір поділений на індійський штат Джамму і Кашмір (разом з провинцією Ладакх) загальною площею 101 387 км² и населенням 10,1 млн. осіб; напівавтономну пакистанську провінцію Азад Кашмір («вільний Кашмір») площею 85 846 км² і населенням 1,3 млн. осіб; і терени під владою Китаю площею 37 555 км² і декількома тисячами мешканців. Загальна площа Кашміру складає 222 236 км².
Більшість населення Кашміру довгий час було мусульманським . За переписом 1901 року який проводила Велика Британія мусульмани складали 74.16 % населення, індуси 23.72 %, буддисти 1.21 %. Індуси мешкали головним чином в Джамму, де вони складали трохи менше 50 % населення. У Кашмірський долині, мусульмани складали 93.6 % населення і індуси 5.24 %. Це співвідношення збереглося понад 100 років. Згідно перепису 1941 року мусульмани складали 93.6 % населення Кашмірської долини і індуси 4 %. В 2003 році, відсоток мусульман в Кашмірський долині був 95 %[4] індусів 4 %;в той же самий час, в Джамму, відсоток індусів був 66 % і мусульман 30 %.
Частина Кашміру з 1947 року окупована мусульманським Пакистаном.
Площа окупованої зони — 30445 кв. км
Населення — 1,5 млн. мешканців
Міста — Гілгіт, Скарбу
Територія «Азад Кашмір» («Вільний Кашмір»; на заході провінції) має власні законодавчі збори, які засідають у Музаффарабаді, тоді як Гілгіт і Балтістан (на півночі) перебувають під прямим правлінням з Пакистану.
[ред.] Географія
[ред.] Природа
Кашмір умовно поділен на декілько природних областей, кожна з яких характеризується своїми геологічними і кліматичними особливостями.
Крайній південний захід Кашміру займає невелику частину Пенджабської рівнини, де є бідні ґрунти, практично непридатні для землеробства.
На північному сході рівнину змініють пасма Передгімалаїв (Сиваликський хребет) висотой до 600—700 м над рівнем моря, а далі Малі Гімалаї, представлені хребтом Пір-Панджал з найвищею точкой — горой Татакуті (4743 м).
Між Пір-Панджалом та Головним Гімалайським хребтом (найвища точка — гора Нункун, 7135 м) простягається Кашмірська долина — велика міжгірська улоговина довжиною близько 200 км, завширшки більш ніж 40 км і висотою днища біля 1600 м над рівнем моря. Вона є найбільш населеною областю Кашміру. Долина богата озерами, найбільші з яких — Вулар і Дал. Там же є судноплавна ріка Джелам, на березі якої знаходиться Сринагар — столиця і найбільше місто індійського штату Джамму і Кашмір.
На сході від Великих Гімалаїв тягнеться нагор'є Ладакх — важкодоступна і малодосліджена область (також має назву Малий Тибет), прорізаний долиною верхнього Інду. Ладакх зв'язує Гімалаї з Каракорумом.
Каракорум — друга за висотою гірська система світу (средня висота біля 5500 м) — нараховує вісім вершин вище 7500 м. З них восьмитисячник Чогорі, відомий також як К-2 (8611 м), по висоті менше тільки за Еверест.
Географічні об'єкти: пік Нанга Парабат (висота — 8126 м) у західних Гімалаях; Карокорумський перевал, ріка Інд, льодовик Балторо.
[ред.] Історія
Кашмір довгий час був важливим центром індуїзму, а пізніше буддизму. Протягом багатьох століть місто було перехрестям караванних шляхів між Далеким Сходом, Середнєй Азієй, Близьким Сходом і Південной Азієй. У 1349 Шахах Мірзах став першим мусульманським керманичем Кашміру і розпочав династію Салатін. Наступні п'ять сторіч Кашміром керували мусульманські керманичі, серед них Султан Сікандар (також відомий як Бутшикан, або «бунтар»), який керував з 1398 року, Заін-ул-Абідін з 1420 року, Мугалс Mughals, котрий керував до 1751 року, та Дерраніс Афганський, при владі з 1752 до 1820.[1]
У 1820 році сикхі під головуванням Ранжа Сінгх захопили Кашмір. У 1846 Гулаб Сінгх заснував династію Дограс яка під контролем Великої Британії керувала Кашміром до 1947 року.
Північ Кашміру був заселений переважно прибічниками ісламу, південь — індуїстами, а схід — буддистами. Мусульманське населення не раз бунтувало проти влади махарадж, але повстання кожен раз криваво придушувалося.
