Курутія сіроброва
| Курутія сіроброва | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cranioleuca curtata (Sclater, 1870) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Synallaxis curtata Certhiaxis curtata | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Куру́тія сіроброва[2] (Cranioleuca curtata) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 14-15 см. Забарвлення темне, переважно коричневе. Обличчя тьмяно-коричневе, над очима світлі "брови". Лоб коричневий, тім'я рудувато-каштанове. Спина коричнева, нижня частина спини, крила і хвіст рудувато-каштанові. Очі карі, дзьоб коричневий, знизу біля основи рожевуватий.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- C. c. curtata (Sclater, PL, 1870) — Східний хребет Колумбійських Анд (на західних схилах від південно-східного Сантандеру до Уїли);
- C. c. cisandina (Taczanowski, 1882) — Східний хребет Анд на півдні Колумбії (на південь від західної Какети), на сході Еквадору та на півночі Перу (на південь до Паско);
- C. c. debilis (Berlepsch & Stolzmann, 1906) — Анди в Перу (на південь від Аякучо і Куско) та в Болівії (на південь до західного Санта-Крусу).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Сіроброві курутії мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть в кронах вологих гірських і рівнинних тропічних лісів та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 650 до 2500 м над рівнем моря, переважно на висоті від 900 до 1700 м над рівнем моря.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Сіробровим курутіям загрожує знищення природного середовища.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Cranioleuca curtata. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 8 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 08 лютого 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |