Лангедок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лангедок
Герб Лангедоку

Лангедок (фр. Languedoc, окс. Lengadòc) — історична область на півдні Франції, населення якої традиційно розмовляло окситанською мовою, частина Окситанії.

Головне місто — Тулуза.

Населення Лангедоку — близько 2,5 млн (1982). Лангедок займає площу приблизно 42,7 тис. км² — щодо точних меж колишньої провінції існують розбіжності.

Назва Лангедок стала уживатися з XIII столітті, після того, як 1271 року Тулузьке графство було приєднане до французької корони. Сполучення langue d’oc буквально означає «мову ок»: ос — південно-французький варіант вимовляння слова «так», в протилежність північно-французькому oïl (сучасне oui). До 1790 Лангедок мав статус провінції, в наш час[Коли?] на його території розташовуються два регіониЛангедок — Руссільйон і Південь — Піренеї (департаменти Од, Тарн, Еро, Ґар, Ардеш, Лозер, Гаронна Верхня, Тарн і Гаронна, Верхня Луара.

Економіка[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]