Латинський кубок 1953

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Латинський Кубок 1953)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Латинський кубок 1953
Деталі турніру
Господар Португалія
Дата 4 червня —
7 червня 1953
Кількість команд 4
Стадіони «Національний стадіон» (Лісабон)
«Стадіо Жозе Альваладе» (Лісабон)
«Даш Анташ» (Порту)
Призери
Переможець Франція «Реймс»
(1-й титул)
Фіналіст Італія «Мілан»
3-тє місце Португалія «Спортінг»
4-те місце Іспанія «Валенсія»
Статистика турніру
Матчів зіграно 4
Голів забито 18 (4.5 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Жоау Мартінш
(4 м'ячі)
1952
1955

П'ятий розіграш Латинського кубка, що проводився з 4 червня по 7 червня 1952 року. Цей міжнародний футбольний клубний турнір розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції. Країною-господаркою була Португалія. Переможцем вперше став французький «Реймс».

Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи. Матчі кубку проводились в одній країні, по черзі в кожній з країн-учасниць. Розіграш кубка влаштовувався влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу.

Учасники[ред. | ред. код]

Країна Команда Ліга
1 Італія «Мілан» 3 місце чемпіонату Італії 1952-53[1]
2 Іспанія «Валенсія» 2 місце чемпіонату Іспанії 1952-53[2]
3 Португалія «Спортінг» 1 місце чемпіонату Португалії 1952-53
4 Франція «Реймс» 1 місце чемпіонату Франції 1952-53

Півфінали[ред. | ред. код]

«Мілан»: Лоренцо Буффон, Артуро Сільвестрі, Франческо Дзагатті, Карло Анновацці, Омеро Тоньйон, Челестіно Челіо, Ренцо Буріні, Гуннар Грен, Гуннар Нордаль, Нільс Лідгольм, Амлето Фріньяні, Тренер: Маріо Спероне.

«Спортінг»: Карлуш Гоміш, Жоакім Пачеку, Мануел Пассуш, Арманду Барруш, Мануел Калдейра, Жука, Албану Перейра, Фернанду Мендонка, Жозе Травассуш, Жоау Мартінш, Мануел Васкеш, тренер: Рендольф Гелловей

«Реймс»: Поль Сінібальді, Сімон Зімні, Роже Марш, Арман Пенверн, Робер Жонке, Раймон Чіччі, Брам Аппел, Леон Гловацький, Раймон Копа, Жан Темплін, Франсис Меано, тренер:Альбер Батте.

«Валенсія»: Сесаріо Лопес, Сократес Перес, Габріель Суньєр, Луїс Діас Ернандо, Сальвадор Монсо, Енріке Буке, Пасьєгіто, Антоніо Пучадес, Антоніо Фуертес, Кіліано Гаго, Вісенте Сегі, тренер: Хасінто Кінкосес

За третє місце[ред. | ред. код]

«Спортінг»: Карлуш Гоміш, Вісенте Камілу, Мануел Пассуш, Арманду Барруш, Мануел Калдейра, Жука, Албану Перейра, Галілеу Моура, Жозе Травассуш, Жоау Мартінш, Мануел Васкеш, тренер: Рендольф Гелловей.

«Валенсія»: Сесаріо Лопес, Жозе Мангріньян, Габріель Суньєр, Антоніо Пучадес, Сальвадор Монсо, Пасьєгіто, Антоніо Фуертес, Кіліано Гаго, Вісенте Сегі, Габріель Тальтавуль, Мануель Баденес, тренер: Хасінто Кінкосес

Фінал[ред. | ред. код]

Франція «Реймс» 3:0 (1:0) «Мілан» Італія
Раймон Копа Гол 31'75'
Брам Аппел[3] Гол 53'
(протокол)
«Національний стадіон», Лісабон
Арбітр: Португалія Жозе Вієйра да Кошта
ВР 1 Франція Поль Сінібальді
ЗХ 2 Франція Сімон Зімні
ЗХ 3 Франція Роже Марш
ЗХ 4 Франція Арман Пенверн
ПЗ 5 Франція Робер Жонке
ПЗ 6 Франція Раймон Чіччі
НП 7 Нідерланди Брам Аппел
НП 8 Франція Леон Гловацький
НП 9 Франція Раймон Копа
НП 10 Франція Жан Темплін
НП 11 Франція Франсис Меано
Головний тренер:
Франція Альбер Батте
ВР 1 Італія Лоренцо Буффон
ЗХ 2 Італія Артуро Сільвестрі
ЗХ 3 Італія Франческо Дзагатті
ПЗ 4 Італія Карло Анновацці
ПЗ 5 Італія Омеро Тоньйон
ПЗ 6 Італія Челестіно Челіо
НП 7 Італія Ренцо Буріні
НП 8 Швеція Гуннар Грен
НП 9 Швеція Гуннар Нордаль
НП 10 Швеція Нільс Лідгольм
НП 11 Італія Амлето Фріньяні
Тренер:
Італія Маріо Спероне

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

Раймон Копа — автор двох голів у фіналі
Місце Гравець Голи
1 Португалія Жоау Мартінш («Спортінг») 4
2 Франція Раймон Копа («Реймс») 3
Португалія Мануел Васкеш («Спортінг»)
4 Швеція Гуннар Нордаль («Мілан») 2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чемпіон і срібний призер чемпіонату «Інтер» і «Ювентус» відмовились від участі
  2. Чемпіон Іспанії «Барселона» відмовилась від участі
  3. Згідно з іншими джерелами автором голу був Франсис Меано

Джерела[ред. | ред. код]