Леонович Борис Миколайович
| Леонович Борис Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
12 березня 1912 місто Миколаїв, тепер Миколаївської області |
| Помер |
8 травня 1988 (76 років) місто Гребінка Полтавської області |
| Національність | українець |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
    |
Борис Миколайович Леонович (12 березня 1912, місто Миколаїв, тепер Миколаївської області — 8 травня 1988, місто Гребінка Полтавської області) — український радянський діяч, залізничник, інженер шляхів сполучення, начальник локомотивного депо станції Гребінка Південної залізниці Полтавської області. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в родині робітника-залізничника. Закінчив семирічну школу, а в 1931 році — Миколаївський технікум залізничного транспорту.
У 1931—1934 роках — машиніст паровозного депо станції Миколаєва, машиніст пасажирських поїздів, машиніст-інструктор.
У 1934—1937 роках — служба в Червоній армії.
У 1937—1939 роках — машиніст паровозного депо Києва.
З 1939 по 1941 рік працював майстром цеху, приймальником паровозів, заступником начальника депо станції Коростень Південно-Західної залізниці.
Під час німецько-радянської війни з 1941 по 1943 рік працював майстром паровозного депо станції Картали Південно-Уральської залізниці, уповноваженим Міністерства шляхів сполучення СРСР по збору евакуйованих паровозів, заступником начальника депо станції Джезказган Карагандинської залізниці, на Молотовській і Омській залізницях.
У 1943—1950 роках — начальник паровозного депо станції Коростень Південно-Західної залізниці Житомирської області.
У 1950—1976 роках — начальник паровозного (потім — локомотивного) депо станції Гребінка Південної залізниці Полтавської області.
У 1967 році без відриву від виробництва закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту.
Звання[ред. | ред. код]
- інженер-майор тяги
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Леніна (1966)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (1959,)
- орден Вітчизняної війни І ст. (18.05.1945)
- медалі
- знак «Почесному залізничнику»
- знак «Відмінний паровозник»
- значок «Ударнику сталінського призову»
- Державна премія СРСР (1969)
Джерела[ред. | ред. код]
- Депутаты Верховного Совета СССР. Восьмой созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1970. (рос.)
- Ежегодник Большой Советской Энциклопедии. 1970. Выпуск четырнадцатый. — М. : Издательство «Советская энциклопедия», 1970. (рос.)
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |