Лептонний заряд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лептонний заряд, іноді лептонне число - адитивне квантове число, властиве лептонам, відповідає закону збереження лептонного заряду, позначається латинською літерою L. Лептонний заряд рівний 1 для частинок та -1 для античастинок, таким чином повний лептонний заряд системи визначається як

L = n_{\ell} - n_{\overline{\ell}}

де

n_{\ell} — кількість лептонів і
n_{\overline{\ell}} — кількість антилептонів.

У припущенні відсутності маси у нейтрино, Стандартна модель включає три види лептонних зарядів, що відповідають трьом поколінням елементарних частинок: електронний Le, мюонний Lμ і таонний Lτ. Перший відповідає електронам та електронним нейтрино, другий — мюонам та мюонним нейтрино, третій — тау-лептонам і відповідним тау-нейтрино.

Закони збереження[ред.ред. код]

Існують два формулювання закону збереження лептонного заряду.

Відповідні лептонні заряди кожного покоління лептонів збегігалися б незалежно при перетворенні елементарних частинок, якби маса нейтрино дорівнювала нулю.

Наявність нейтринних осциляцій свідчить про те, що маси як мінімум двох із трьох відомих нейтрино відмінні від нуля. Це означає, що три типи лептонних зарядів можуть не зберігатися незалежно, і розпади виду \mu \to \gamma e є дозволеними, хоч і пригніченими. Тим не менш, подібні радіаційні розпади мюону та тау-лептону в легші лептони досі на були спостережувані експериментально.[1][2]

Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Griffiths, David J. (1987). Introduction to Elementary Particles. Wiley, John & Sons, Inc. ISBN 0-471-60386-4.