Личак Микола Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Личак Микола Анатолійович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 26 січня 1964(1964-01-26)
Немішаєве
Смерть 27 липня 2014(2014-07-27) (50 років)
Георгіївка
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Територіальна оборона
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Мико́ла Анато́лійович Лича́́к (26 січня 1964 — 27 липня 2014) — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1964 року в Немішаєвому. Закнічив Немішаївську ЗОШ. Протягом 1982—1984 років брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан, десантно-штурмова бригада 40-а армія; двічі поранений.

1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Служив у міліції, в тому числі у спецназі МВС, також в УДО. Згодом працював начальником служби безпеки підприємства «Київ-млин».

Займав активну громадянську позицію, очолював Ірпінську міську організацію Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Був активно задіяний в подіях Революції Гідності. З початком російсько-української війни — волонтер, організовував збирання та доставку матеріальної допомоги українським військовикам на Луганщині. Потім записався добровольцем, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

27 липня 2014-го загинув у боях за Георгіївку. Того ж дня полягли підполковник Сергій Коврига, старший лейтенант Ігор Римар, старший прапорщик Сергій Шостак, старший солдат Іван Куліш, солдати Іолчу Алієв, Віталій Бойко, Ілля Василаш, Михайло Вербовий, Олександр Давидчук, Орест Квач, Станіслав Менюк.

Без Миколи лишилися мама, двоє синів — дружина померла в кінці 2000-х.

Похований в місті Ірпінь.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
  • нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • 15 лютого 2015-го у Немішаївській ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку Миколі Личаку
  • відкрито меморіальну дошку в місті Ірпінь

Джерела[ред. | ред. код]