Шостак Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шостак Сергій Олександрович

 Старший сержант

 Старший прапорщик
міліції у відставці

Загальна інформація
Народження 28 червня 1972(1972-06-28)
Луцьк
Смерть 27 липня 2014(2014-07-27) (42 роки)
Георгіївка
Поховання Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Шест»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Територіальна оборона
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
«Почесний знак МВС України»
«Почесний знак МВС України»
Медаль «За миротворчу діяльність» (Міністерство оборони України)
Медаль «За миротворчу діяльність» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Сергі́й Олекса́ндрович Шо́стак (1972—2014) — старший сержант 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Старший прапорщик міліції у відставці. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1972 року в місті Луцьк. Закінчив луцьку ЗОШ № 3. Проходив військову службу в десантних військах; 1992 року пішов до лав правоохоронців. Старший сержант патрульної служби; 1995 року став командиром відділення оперативного взводу. В 2001—2002 роках був у складі миротворчої місії ООН в Косово. Після демобілізації працював в ПМОР «Беркут» — до виходу на пенсію за вислугою років 2006 року.

У лютому 2014 року брав активну участь разом зі старшим сином у подіях на Майдані на стороні народу, обидва зазнали поранень.

В часі війни — заступник командира взводу, 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар». Після початку війни на сході України пішов добровольцем на фронт в батальйон Айдар. Отримав поранення, після якого відновлювався в львівському шпиталі. Не відновившись до кінця, поспішив до побратимів на фронт.

27 липня 2014-го загинув під час проведення операцій батальйоном під Луганськом в районі Лутугине — Успенка — Георгіївка. Того дня у боях також загинули айдарівці підполковник Сергій Коврига, старший лейтенант Ігор Римар, сержант Микола Личак, старший солдат Іван Куліш, солдати Іолчу Алієв, Віталій Бойко, Ілля Василаш, Михайло Вербовий, Олександр Давидчук, Орест Квач, Станіслав Менюк.

Вдома залишилася дружина та двоє синів 1998 та 1995 р.н. Похований в селі Гаразджа, Луцький район.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно)
  • Почесний знак МВС України
  • Медаль «За миротворчу діяльність»
  • 2003 року занесений на дошку пошани МВС України
  • нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)
  • у луцькій ЗОШ № 3 відкрито меморіальну дошку Сергію Шостаку.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]