Локота Олександр Дмитрович
Локота Олександр Дмитрович | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-лейтенант | |||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||
Народження | 3 лютого 1961 (63 роки) | ||||||||||
Громадянство | СРСР → Україна | ||||||||||
Alma Mater | Київське вище загальновійськове командне училище | ||||||||||
Військова служба | |||||||||||
Приналежність | СРСР → Україна | ||||||||||
Вид ЗС | Сухопутні війська | ||||||||||
Війни / битви | |||||||||||
Командування | |||||||||||
| |||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||
|
Локота Олександр Дмитрович (нар. 3 лютого 1961) — український та радянський військовик, генерал-лейтенант. Начальник головного управління оборонного та мобілізаційного планування — заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України. Учасник бойових дій на сході України та миротворчих місій України під егідою ООН — UNPROFOR та IFOR.
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1982 році закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе[1].
З жовтня 1995 року[2] обіймав посаду командира 240-го окремого спеціального батальйону, разом з яким брав участь у миротворчих місіях UNPROFOR та IFOR у Боснії та Герцеговині. Саме за часів керування Локоти у батальйоні вдалося налагодити дисципліну та організованість, яких до цього українському підрозділу дуже бракувало[3].
Тривалий час обіймав посаду начальника штабу 6-го армійського корпусу ЗС України. 20 серпня 2008 року був удостоєний звання генерал-майора[4].
У 2011 році виконував обов'язки командира 6-го армійського корпусу ЗС України[5]. У 2012–2013 роках обіймав посаду начальника управління оборонного планування командування Сухопутних військ ЗС України. У 2013 році був призначений начальником штабу оперативного командування «Північ».
Війна на сході України[ред. | ред. код]
Під час війни на сході України влітку 2014 року потрапив до списку керівників Збройних сил України, що підлягали знищенню на думку представників терористичних організацій ДНР та ЛНР[6]. Слід відзначити, що Локота у цьому списку фігурував під званням генерал-лейтенанта, тоді як жодних відомостей про присвоєння йому цього звання не було і у відео-сюжетах українських ЗМІ він з'являвся з погонами генерал-майора[7].
В 2015 році призначений командувачем військ оперативного командування «Північ» (м. Чернігів). У вересні 2016 року призначений першим заступником командувача сухопутних військ Збройних Сил України.
У липні 2017 року — начальником головного управління оборонного та мобілізаційного планування — заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
До 09.11.2017 обіймав посаду командувача сил АТО.[8]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III ступеня (27 травня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу підтримання миру і стабільності у різних регіонах світу, зміцнення міжнародного авторитету Української держави та з нагоди Міжнародного дня миротворців Організації Об'єднаних Націй[9]
- Відзнака «Ветеран військової служби»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Выпускники КВОКУ. Генерал-майоры (рос.) . Сайт КВОКУ. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
- ↑ Миротворча місія Збройних сил України на Балканах у складі сил ЮНПРОФОР (PDF). Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка». Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
- ↑ Микола Верхогляд: Хто знає, що таке справжня служба — той зрозуміє!. Сайт ГУР МО України. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
- ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 741/2008 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ Генерал-майор Александр Локота: Каждый командир должен быть лидером в своем коллективе (рос.) . «Наш район». Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
- ↑ Кого хочуть знищити терористи. Списки. «Galnet». Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
- ↑ Нас не навчили стріляти!. «Zaxid.net». Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 9 вересня 2014.
- ↑ Силам АТО призначили нового командувача. Укрінформ (укр.). 9 листопада 2017. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 27 травня 2009 року № 365/2009 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Олександр Локота: Ми успішно виконали поставлене перед нами завдання. Журнал «Камуфляж» № 12 (115) 2012 року. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
- Генерал-лейтенанти (Україна)
- Народились 3 лютого
- Народились 1961
- Випускники Київського вищого загальновійськового командного училища
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені відзнакою «Ветеран військової служби»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Командувачі Оперативних командувань України