Лопатинська Лідія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лопатинська Лідія Миколаївна
Народилася 25 грудня 1924(1924-12-25)
село Григорівка Ананьївського району, тепер Ширяївського району Одеської області
Померла 3 липня 2015(2015-07-03) (90 років)
Введенський монастир Івановського району Івановської області, Російська Федерація
Країна  СРСР
 Росія
Національність українка
Діяльність колгоспниця, доярка
Знання мов російська
Конфесія православ'я
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціОрден Леніна

Лідія Миколаївна Лопатинська (25 грудня 1924(19241225), село Григорівка Валегоцулівського району, тепер Ширяївського району Одеської області — 3 липня 2015, Введенський монастир Івановського району Івановської області, Російська Федерація) — українська радянська діячка, новатор сільськогосподарського виробництва, доярка колгоспу «Україна» Ширяївського району Одеської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (22.03.1966).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у селянській родині. Закінчила сільську школу.

Трудову діяльність розпочала у 1945 році робітницею дослідного господарства Всесоюзного селекційно-генетичного інституту в Одеській області. У 1947 році переїхала до села Михайлівки Ананьївського оайону Одеської області, де працювала нянькою у дитячих яслах, колгоспницею та ланковою колгоспу.

З 1958 року — доярка молочнотоварної ферми колгоспу «Україна» смт. Ширяєве Ширяївського району Одеської області. Ударник комуністичної праці. У 1962 році одержала від кожної корови по 3 476 кг. молока на рік, а у 1967 році — по 5 364 кілограми. Була ініціатором почину за отримання 3 тисяч кілограмів молока від фуражної корови (почин доярок-«трьохтисячниць»).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року Лідії Лопатинській присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Потім — на пенсії. У 1993 році переїхала з дочкою в місто Кімри Тверської області Російської Федерації. У 2005 році отримала серйозну травму тазостегнового суглоба, після якої втратила можливість ходити.

22 березня 2006 року у Введенському монастирі міста Іваново пострижена в черниці з іменем Людмила. 17 березня 2015 року з благословення митрополита Іваново-Вознесенського і Вичузького Йосипа пострижена у Велику схиму з нареченням імені Апеллія.

Померла у Введенському монастирі. Похована на Романівському подвір'ї монастиря поблизу села Михальово Івановського району Івановської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лопатинська Лідія Миколаївна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • газета «Чорноморська комуна» (Одеса) — лютий 1963 року.