Люлька Юрій Володимирович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Юрій Люлька Юрій Володимирович Люлька | |
|---|---|
 Полковник | |
| Загальна інформація | |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Київський військовий ліцей імені Івана Богуна і Харківський інститут танкових військ |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
Юрій Володимирович Люлька — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна (1998), Харківський інститут танкових військ.
Розпочав військову службу в танковій роті, а згодом перейшов до 2-го механізованого батальйону; був командиром 17-го окремого мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.
Нині — командир батальйону забезпечення Командування Сухопутних військ Збройних сил України.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (23 липня 2016) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1];
- орден Данила Галицького (11 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 23 липня 2016 року № 310/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 11 квітня 2022 року № 229/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Юрій Люлька: «Ми зрозуміли, що почалася війна, коли нас почала обстрілювати Росія // Армія FM. — 2020. — 7 травня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |