Лєсков Андрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лєсков Андрій Миколайович
Народився 12 червня 1866(1866-06-12), 25 липня 1866(1866-07-25)[2][3] або 12 (24) липня 1866[3]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 5 листопада 1953(1953-11-05)[1][2][3] (87 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Літераторські мостки
Діяльність воєначальник
Alma mater Перше Київське Костянтинівське військове училище, Костянтинівське артилерійське училище і Миколаївський кадетський корпусd
Нагороди
орден Святого Станіслава III ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лєсков.

Андрій Миколайович Лєсков (12 червня 1866(1866-06-12), 25 липня 1866(1866-07-25) або 12 (24) липня 1866, Санкт-Петербург — 5 листопада 1953(1953-11-05), Ленінград) — російський прозаїк, професійний військовий, генерал-лейтенант, син письменника Миколи Лєскова, автор книги «Життя Миколи Лєскова за його особистими сімейними і несімейними записами і пам'ятями»[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Після розриву батьків з 11 років виховувався батьком. Закінчив Миколаївський кадетський корпус, Київське піхотне училище, 2-е Костянтинівське воєнне училище. Напередодні Першої світової війни вийшов у відставку в чині полковника.

В 1919—1931 — на штабній службі в Червоній Армії, готував кадри радянських командирів-прикордонників.

Перна публікація (у співавторстві) — «На границе и дома. Справочный календарь для низших чинов пограничной стражи на 1911 год» (СПб., 1910; в библиотеках СПб. и Москвы не выявлена).

В 1920 опублікував спогади про батька (Вестник литературы. 1920. № 4-5, 7), консультував дослідників-лєсковистів

В 1932—1936 писав 1-у редакцію книги «Дни и труды Н. С. Лескова» (інакш: «Николай Лесков. Биографическое исследование». В 6 ч., 72 главах).

В 1937 надрукував 5 глав книги, яка стала називатися «Жизнь Николая Лескова по его личным, семейным и несемейным записям и памятям».

Близька до випуску у видавництві «Советский писатель» книга була знищена німецькою бомбою, що попала в 1941 у споруду редакції. Другий повний авторський примірник загинув у блокадному Ленінграді весною 1942. Лєсков у 1942 починає відроджувати книгу.

В 1948 і 1949 рукопис був переданий ленінградському відділенню видавництва «Художественная литература», але книга з'явилася друком в 1954, через рік після смерті автора.

Праці[ред. | ред. код]

  • Жизнь Николая Лескова по его личным, семейным и несемейным записям и памятям: в 2 т. М., 1984.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Олексій Горєлов. Лесков Андрей Николаевич [25.07.1866-05.11.1953]. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2022.

Література[ред. | ред. код]

  • Десницкий В. [Предисл.] // Лесков А. Жизнь Николая Лескова… М., 1954;
  • Громов В. А. О книге А. Н. Лескова // Лесков. А. Жизнь Николая Лескова… Тула, 1981;
  • Горелов Ал. Единственная книга Андрея Лескова // Звезда. 1983. № 7;
  • Часовые советских границ: Краткий очерк истории пограничных войск СССР. 2-е изд., доп. М., 1983. С.38-39;
  • Аннинский Л. Сын классика // Литературная газета. 1985. № 33. 14 авг.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б ідентифікатор VIAF
  2. ↑ а б в Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 426–427. — ISBN 5-94848-262-6
  3. ↑ а б в г Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  4. ↑ Лесков А. H. Жизнь Николая Лескова: По его личным, семейным и несемейным записям и памятям. В 2-х т. Т. 2. Ч. V—VII [Архівовано 24 липня 2009 у Wayback Machine.] / Подгот. текста и коммент. В. Туниманова и Н. Сухачева. — Москва: Художественная литература, 1984. — 607 с. (Лит. мемуары).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лєсков_Андрій_Миколайович&oldid=40984879