Майк Гілліс
.svg){kind=small} Майк Гілліс
| |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 грудня 1958 (65 років) Садбері, Канада |
| Зріст | 185 см |
| Вага | 88 кг |
| Позиція | крайній нападник |
| Кидок | лівий |
| Проф. клуби | «Колорадо Рокіз» «Бостон Брюїнс» |
| Драфт НХЛ | 5-й загальний, 1978 «Колорадо Рокіз» |
| Ігрова кар'єра | 1978 — 1984 |
Майк Гілліс (англ. Mike Gillis, нар. 1 грудня 1958, Садбері) — канадський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника.
Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]
Хокейну кар'єру розпочав 1975 року виступами за команду «Кінгстон Канадієнс» (ОЮХЛ).
1978 року був обраний на драфті НХЛ під 5-м загальним номером командою «Колорадо Рокіз». Три сезони відіграв за «Колорадо Рокіз».
У середині сезону 1980/81 перейшов до «Бостон Брюїнс». У складі «Брюїнс» провів чотири сезони.
Загалом провів 273 матчі в НХЛ, включаючи 27 ігор плей-оф Кубка Стенлі.
Інше[ред. | ред. код]
З 1985 по 1990 тренував хокейну команду Університету Квінз, а згодом працював агентом хокеїстів, серед його клієнтів зокрема були Павло Буре, Маркус Неслунд, Боббі Голик і Майк Ріхтер.
Наприкінці сезону 2007/08 звільнилась посада генерального менеджера клубу «Ванкувер Канакс»[1], яку згодом обійняв Гілліс. Він одразу повернув до клубу капітана команди Маркуса Неслунда, уклав дворічний контракт з Матсом Сундіном. У команді також з'явився Александр Барроуз. Як наслідок «Канакс» наступного сезону виграв Північно-західний дивізіон.
У липні 2009 укладено контракти з братами Седінами, а згодом підписано чотирирічний контракт з воротарем Роберто Луонго.
У 2010 до клубу приєдналися завдяки Гіллісу Мікаель Самуельссон з «Детройт Ред Вінгз» та Сергій Широков з КХЛ.[2][3] Команда «Ванкувер Канакс» мала в кожній ланці яскравого лідера, серед гравців захисту були досвідчені Крістіан Ергофф і Брад Лукович, у нападі на високому рівні грали шведи Генрік Седін і його брат Даніель Седін. Але «Канакс» знову не проходить далі півфіналу конференції.
У наступне міжсезоння Гілліс вдається до нових обмінів і це дає результат. «Ванкувер» виходить у фінал Кубка Стенлі, де поступається «Бостон Брюїнс» за сумою семи матчів 3:4.
У сезоні 2011/12 «Канакс» вдруге виграє Кубок Президента.
Наступні сезони не такі успішні для «Ванкуверу», причому в сезоні 2013/14 команда взагалі опиняється поза зоною плей-оф, саме через це Гілліс був звільнений з посади генерального менеджера клубу 8 квітня 2014.[4]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Приз найкращому генеральному менеджеру НХЛ — 2011.
Статистика[ред. | ред. код]
| Сезон | Клуб | Ліга | Регулярний сезон | Плей-оф | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| І | Г | П | О | ШХ | І | Г | П | О | ШХ | |||
| 1975–76 | «Кінгстон Канадієнс» | ОЮХЛ | 64 | 16 | 45 | 61 | 34 | 7 | 1 | 2 | 3 | 11 |
| 1976–77 | «Кінгстон Канадієнс» | ОЮХЛ | 4 | 2 | 2 | 4 | 4 | — | — | — | — | — |
| 1977–78 | «Кінгстон Канадієнс» | ОЮХЛ | 43 | 21 | 46 | 67 | 86 | 5 | 3 | 12 | 15 | 0 |
| 1978–79 | «Колорадо Рокіз» | НХЛ | 30 | 1 | 7 | 8 | 6 | — | — | — | — | — |
| 1978–79 | «Філадельфія Фаєрбердс» | АХЛ | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | — |
| 1979–80 | «Колорадо Рокіз» | НХЛ | 40 | 4 | 5 | 9 | 22 | — | — | — | — | — |
| 1979–80 | «Форт-Верт Тексанс» | ЦПХЛ | 29 | 9 | 13 | 22 | 43 | — | — | — | — | — |
| 1980–81 | «Колорадо Рокіз» | НХЛ | 51 | 11 | 7 | 18 | 54 | — | — | — | — | — |
| 1980–81 | «Бостон Брюїнс» | НХЛ | 17 | 2 | 4 | 6 | 15 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 1981–82 | «Бостон Брюїнс» | НХЛ | 53 | 9 | 8 | 17 | 54 | 11 | 1 | 2 | 3 | 6 |
| 1982–83 | «Бостон Брюїнс» | НХЛ | 5 | 0 | 1 | 1 | 0 | 12 | 1 | 3 | 4 | 2 |
| 1982–83 | «Балтимор Скіпджекс» | АХЛ | 74 | 32 | 81 | 113 | 33 | — | — | — | — | — |
| 1983–84 | «Бостон Брюїнс» | НХЛ | 50 | 6 | 11 | 17 | 35 | 3 | 0 | 0 | 0 | 2 |
| 1983–84 | «Герші Берс» | АХЛ | 26 | 8 | 21 | 29 | 13 | — | — | — | — | — |
| Усього в ОЮХЛ | 111 | 39 | 93 | 132 | 124 | 12 | 4 | 14 | 18 | 11 | ||
| Усього в ЦПХЛ | 29 | 9 | 13 | 22 | 43 | — | — | — | — | — | ||
| Усього в АХЛ | 102 | 40 | 102 | 142 | 46 | — | — | — | — | — | ||
| Усього в НХЛ | 246 | 33 | 43 | 76 | 186 | 27 | 2 | 5 | 7 | 10 | ||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Canucks choose Gillis as general manager. CBC Sports. 24 квітня 2008. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 23 квітня 2008.
- ↑ Canucks sign Red Wings' Samuelsson. Vancouver Sun. 3 липня 2009. Процитовано 16 вересня 2009.[недоступне посилання з 01.01.2017]
- ↑ Canucks sign winger Shirokov. Globe and Mail. 18 серпня 2009. Архів оригіналу за 20 серпня 2009. Процитовано 7 вересня 2009.
- ↑ Mike Gillis fired as General Manager, President of Canucks. CBS Sports. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Майк Гілліс на сайті Легенди хокею (англ.)
- Майк Гілліс на сайті The Internet Hockey Database (англ.)