Манджушрімітра
| Манджушрімітра | |
|---|---|
 | |
| Народився | 5 століття |
| Діяльність | бгікшуні, письменник |
| Вчителі | Прахеваджра[1] і Lobpön Rolpé Dorjéd[1] |
| Відомі учні | amoghavajrad[1], Шрі Сімха[1] і Ro Lang Dewé Ngödrubd[1] |
| Конфесія | буддизм |
Манджушрімітра (5-6ст.) (Mañjuśrīmitra IASTMañjuśrīmitra IAST, тиб. ཇམ་དཔལ་བཤེས་གཉེན་,ཇམ་དཔལ་བཤེས་གཉེན་, Вайлі 'Jam-dpal-bshes-gnyen) — індійський буддійський вчений-пандіт університету Наланда, основний учень Гараба Дордже, один з учителів традиції Дзогчен.
Біографія[ред. | ред. код]
Точне місце народження Манджушрімітри невідомо. Манджушрімітра походив з родини брахмана Сукхапала і його дружини Кухани в селі на захід від Бодхгаі.[2] Манджушрімітра був резидентом в університеті Наланда, де вважався шановним вченим і практиком Йогачари.
Згідно з легендою, коли Гарабу Дордже виповнилося сім років, він переміг у полеміці всіх вчених-пандитів країни, в якій він жив, після чого дав їм вчення Дзогчен. Звістка про Гарабе Дордже досягла Індії, де місцеві пандіти вирішили відправити найвченішого з них, Манджушрімтру, щоб перемогти у диспуті.[3] Після прибуття він виявив, що хлопчик дійсно є великим Учителем та, розкаявшись, зізнався у своєму намірі. Гараб Дордже пробачив Манджушрімітру, дав йому настанови і попросив його написати текст, що викладає доводи Навчання, за допомогою яких він переміг у диспуті. Текст був записаний Манджушрімітрою під назвою «Споглядання Бодхічітти» (англійською мовою видано в перекладі К.Ліпмана під назвою Primordial Experience)[4].
Манджушрімітра навчався у Гараба Дордже протягом 75 років[5]. Після передачі всіх настанов Гараб Дордже пішов у нірвану на березі річки Данатіка. Манджушрімітра у відчаї вигукнув: «Горе! Горе! Горе», і, за легендою, Гараб Дордже постав перед своїм учнем в райдужному світлі, промовивши «Три Слова, що Б'ють в Точку», суть вчення Дзогчен.[4]
Три заповіти Гараба Дордже є головною настановою Дзогчен і відповідно з ними Манджушрімітра класифікував вчення за трьома розділами: Семде, Лонгде, Меннгагде. Головним учнем Манджушрімітры був Шрі Сінгха, який здійснив подальшу класифікацію текстів.[4]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Манджушримитра Бодхичиттабхавана (Споглядання Бодхічітти) [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.] // переклад з тибетської мови А. Ю. Матвєєв, 1990.
- Mañjuśrīmitra Primordial experience. An Introduction to rDzogs-chen Meditation. Translated by Namkhai Norbu and Kennard Lipman in collaboration with Barrie Simmons. Shambhala, Boston & London, 2001.
- Erik Pema Kunsang, Michael Tweed, Marcia Binder Schmidt. Perfect Clarity. — ISBN 9789627341574.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Buddhist Digital Archives — Tibetan Buddhist Resource Center.
- ↑ Biographies: Majusrimitra Incarnation of Divine Wisdom. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 26 липня 2011.
- ↑ Намкай Норбу, Джон Шейн. Архівована копія. — СПб:Сангелинг, 1998. — 216 с. — ISBN 5-87885-003-X. Архівовано з джерела 23 листопада 2018
- ↑ а б в Kloṅ-chen-pa Dri-med-ʼod-zer. Тайны Дзогчена: Тайные учения иа Раздела Устных Наставлений Великого Совершенства, ДЗОГЧЕН МЕН НГАК ДЭ, УПАДЕША : на основе текста Лонгчен Рабджама "Сокровища Драгоценных Слов и Смысла". — Ника-Центр, 2005. — 271 с. — ISBN 9665213407.
- ↑ Незвично довгі терміни життя приписуються також і іншим вчителям
Посилання[ред. | ред. код]
- Biographies: Majusrimitra Incarnation of Divine Wisdom. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 26 липня 2011.