Тибетська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тибетська мова
བོད་སྐད་
Поширена в: КНР, Індія, Непал, Бутан, Пакистан
Носії: 6 150 000
Класифікація: Сино-тибетські мови
Тибето-бірманські мови
Бодська гілка
Тибетська група
Тибетська мова
Офіційний статус
Офіційна: Сіккім (індія)
Регулює: Комітет стандартизації тибетської мови
Коди мови
ISO 639-1 bo
ISO 639-2 tib (B)
bod (T)
ISO 639-3 bod (центральнотибатська)
adx (амдотибетська)
khg (хамс-тиберська)

Тибе́тська мо́ва (самоназва བོད་སྐད་) — сино-тибетська мова, якою розмовляють представники народу тибетців, поширена у Тибетському автономному районі, деяких інших районах КНР, в Індії, Непалі, Бутані та Пакистані. Число носіїв тибетської мови становить близько 6 млн людей. Мова належить до тибето-бірманскої підсім'ї сино-тибетської мовної сім'ї.

Посилання[ред.ред. код]


Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.