Падмасамбхава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Падмасамбхава (санскр. पद्मसंभव — «народжений з лотосу»; кит. 蓮華生上師, Lian Hua Sheng Shang Shi; тиб. Pema Jungne, pad ma 'Byung gnas) — індійський проповідник, який заснував тибетський буддизм і тантричну школу буддизму у 8 столітті, поширивши буддизм на територію Бутану і Тибету. У цих районах він відомий як гуру Рінпоче (дорогоцінний майстер). Буддійська школа Ньїнгма вшановувала його як другого Будду.

Згідно з традиційним життєписом, Падмасамбхава був проявом, «магічно створеним тілом» (нірманакая) будди Амітабхи; він народився з квітки лотосу, за що і отримав своє ім'я. Будучи, подібно до будди Шакьямуні, принцом, Падмасамбхава знову-таки, як і будда, покинув палац і став відлюдником. Під час медитацій на кладовищах і в недоступних печерах він отримав таємні тантричне присвячення від дакіні і став великим йогом і чудотворцем.

Прибувши до Тибету, Падмасамбхава приступив до проповіді буддизми і демонстрації його мешканцям своїх магічних здібностей. Можливо, що тантричний буддизм Падмасамбхави, принаймні зовні, здався тибетцям схожим на звичний для них шаманізм. Як повідомляє життєпис, Падмасамбхава осоромив бонськіх жреців і чаклунів, перевершивши їх магічне мистецтво, і підпорядкував демонів і злих духів Тибету, обернувши їх на буддизм і зробивши дхармапаламі — божествами, які захищають Дхарму. Навіть покинув Тибет Падмасамбхава незвичайним способом: знайшовши Тіло Світла, він зійшов на небо по арці з веселки, сидячи верхи на коні.

Посилання[ред.ред. код]

Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.