Маргарета Угглас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маргарета Угглас
Märta Margaretha af Ugglas
Міністр закордонних справ Швеції 1991-1994
Попередник: Стен Андерссон (Sten Andersson)
Наступник: Лена Х’єлм-Валлен (Lena Hjelm-Wallén)
 
Національність: шведська
Народження: 5 січня 1939(19390105)

Маргарета Угглас, Марта Маргарета аф Угглас ( шв. – Märta Margaretha af Ugglas ) – політик, колишній член Шведської консервативної політичної партії [2] [3] [4], міністр закордонних справ Швеції з 4 жовтня 1991 року по 7 жовтня 1994 року.

Особисті дані і професійна діяльність[ред.ред. код]

Маргарета Угглас (з народження Стенбек) народилася 5 січня 1939 року у Стокгольмі (Швеція). Вона є дочкою адвоката Уго Стенбека, засновника інвестиційної компанії авіаційної бази АБ Кінневік (AB Kinnevik), і сестра Яна Стенбека, який взяв на себе повноваження компанії після її батька. Закінчила Стокгольмську школу економіки і пізніше вийшла заміж за Бертиля аф Уггласа, який став партійним секретарем Партії консерваторів. Вона була редактором статей у «Шведській щоденній газеті» (Svenska Dagbladet) [6] з 1976 р. впродовж п'яти років, а також працювала у шведському парламенті в період між 1974 і 1995 роками. Після перемоги на виборах у 1991 році Маргарета Угглас стала другою жінкою-міністром Швеції у закордонних справах. Період її перебування на посаді включає завершення переговорів, що привели до вступу Швеції в ЄС. У 1992 році Маргарета Угглас разом з 9 іншими міністрами закордонних справ країн Балтійського моря і членом Комісії ЄС заснували Раду Балтійських держав і університет Латвії (EuroFaculty) [5]. Консервативна політична партія програла вибори у 1994 році, і Маргарета Угглас була обрана до Європейського парламенту в 1995 році [4]. Вона є колишнім головою Фундації Ярла Х’ялмарсона (Jarl Hjalmarson Foundation), а також колишнім головою Наради з безпеки і співробітництва в Європі

Політична кар'єра[ред.ред. код]

Політичні групи[ред.ред. код]

01.01.1995 / 08.10.1995: Група Європейської народної партії (у Християнсько-демократичній партії) - Член бюро

Національні партії[ред.ред. код]

01.01.1995 / 10.08.1995: Консервативна партія

Членство[ред.ред. код]

18.01.1995 / 07.11.1995: Делегації з відносин з Естонією, Литвою та Латвією

19.01.1995 / 10.08.1995: Комітету закордонних справ, політики безпеки і оборони

Посада Заступника[ред.ред. код]

19.01.1995 / 10.08.1995: Комітет з інституційних питань

05.04.1995 / 10.08.1995: Підкомітет з питань безпеки і роззброєння

Державна політика.[ред.ред. код]

Маргарета Угглас – одна з міністрів закордонних справ, яка 11 січня 1993 року разом з Торвальдом Столтенбергом – норвезьким дипломатом і політиком (Робітнича Партія Норвегії), засновником співробітництва у Баренцевому регіоні, поставила свій підпис під Кіркенеською декларацією про співпрацю в Баренцевому / Евроарктичному регіоні. Документ також підписали такі міністри закордонних справ: Андрій Козирєв (Росія), Пааво Вяюрюнен (Фінляндія), Йорген Меллер (Данія), Йон Сігурдсон (Ісландія) і Аневрін Рис Хьюз (Європейська Комісія) [10]. Маргарета Угглас ввійщла до ради директорів компанії Бестон Діккінсон (Becton Dickinson) 27 травня 1997 року «Будучи багатонаціональною фірмою, що займається міжнародною експансією, Бестон Діккінсон рада вітати місіс Угглас як першого зовнішнього європейського директора», – сказав Клатео Кастеліні (Clateo Castellini), голова ради директорів, президент і головний виконавчий директор, і зауважив з цього приводу: «Вона користується великою повагою на міжнародному рівні у справах іноземних експертів, володіє діловою хваткою і мистецтвом лідерства, і приносить в нашу компанію цінний погляд на проблеми та можливості, з якими ми стикаємося в управлінні із зростання нашого бізнесу по всіх географічних і культурних кордонах». До свого перебування на посаді міністра закордонних справ пані Угглас була впродовж двадцяти років членом шведського парламенту і обіймала посади в комітетах в галузі зайнятості, промисловості і торгівлі та закордонних справ. Вона була членом Ради Європи. Вона займала керівні посади низки громадських та благодійних організацій, була членом ради Стокгольмського університету. У 1970-1976 рр. Маргарета Угглас була президентом організації «Врятуйте дітей» у Стокгольмі, а з 1981 року – шведської секції Європейського Союзу жінок, членом Ради шведсько-американських дослідників (Комісія Фулбрайта) з 1977 по 1980 рік, членом Комітету гендерної рівності з 1976 по 1980 рік, делегації молоді з питань зайнятості в 1978 – 1979 роках і членом Комітету оборони 1979 – 1981 рр. Вона була членом Демократичної партії в 1978 році, членом ради графства в округу з 1971 по 1973 рік, віце-головою Центрального факультету мистецтв 1971 – 1973 рр, Комітету з освіти у 1971 – 1973 рр. й іммігрантських комітетів від 1972 року [7].

Попередник:

Стен Андерссон

(Sten Andersson)
Міністр закордонних справ Швеції

1991-1994

Наступник:

Лена Х’єлм-Валлен

(Lena Hjelm-Wallén)
Попередник:

Джозеф Моравчік (Josef Moravčík )

Чехословаччина
Чинний голова ОБСЄ

1993

Наступник:

Веніаміно Андретта (Beniamino Andreatta)

Італія

Посилання[ред.ред. код]

1. Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с.

2. "Margaretha af Ugglas (M)" (in Swedish). riksdagen.se. Retrieved 2010-05-10.

3. "Mrs Margaretha af UGGLAS". assembly.coe.int. Parliamentary Assembly of the Council of Europe. Retrieved 2010-05-10.

4. Jump up to: a b "Your MEPs: Margaretha af UGGLAS". European Parliament. Retrieved 2010-05-10.

5. Kristensen, Gustav N. 2010. Born into a Dream. EuroFaculty and the Council of the Baltic Sea States. Berliner Wissentshafts-Verlag. ISBN 978-3-8305-1769-6.

6. «Свенска Дагбладет», Энциклопедический словарь 1953 г. http://ru.wikipedia.org/wiki/Svenska_Dagbladet

7. Fakta om folkvalda: Riksdagen 1985–1988 (Stockholm: Riksdagens förvaltningskontor): sid. 280–281. 1986. ISSN 0283-4251.

8. Біографія в «Історичному словнику Швейцарії» французькою, німецькою й італійською мовами www.munzinger.de (нім.)

9. Ann-Cathrine Haglund, Ann-Marie Petersson, Inger Ström-Billing, red (2004). Moderata pionjӓrer: kvinnor i politiskt arbete 1900-2000 Stockholm: Sällskapet för moderata kvinnors historia. Libris 9666368. ISBN 91-631-5862-0 (inb.) Samtal med Margareta af Ugglas av Lillemor Lindberg, Margareta af Ugglas by Mart Laar

10. Декларация сотрудничества в Баренцевом Евро-Арктическом регионе. – Режим доступу: http://barentsculture.karelia.ru/site/1077013786/1077106320/1081942971.html