Стокгольм
| Стокгольм | ||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
 |
||||
 |
||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Швеція | |||
| Регіон | Центр | |||
| Засноване | 1252 | |||
| Населення | 918104 (2006) | |||
| Географічні координати | ||||
| День міста | 19 серпня | |||
| Міська влада | ||||
Стокгольм (швед. Stockholm МФА: [ˈstɔkːɔlm](
слухати), лат. Holmia) — столиця і найбільше місто Швеції. Розташований на східному узбережжі озера Меларен. Населення 810 120 мешканців (2009). У Стокгольмі знаходяться головна резиденція шведського короля, міжнародний аеропорт Арланда, засідають шведський уряд та риксдаг.
З тринадцятого століття Стокгольм є великим економічним центром країни. В приміській зоні Стокгольма живе 1 252 020 людей (дані за 2005 рік) - це найбільш населена зона Швеції в цілому. У той же час населення Стокгольмської агломерації становить 1 949 516 людей. [1] Історично дана територія була дуже важлива для Швеції. Місто було побудоване на чотирнадцяти невеликих, не пов'язаних один із одним островах, звідки можна було перекрити вихід суден в озеро Меларен. Перша частина назви — сток, означає колода, друга — гольм — маленький острів.
Зміст |
[ред.] Географія
Велика частина міста лежить на островах, розкиданих на значній території. Східна окраїна розміщується на островах Лідінге та Ормінтеландет, що входять до складу Стокгольмського архіпелагу.
[ред.] Природа і клімат
[ред.] Природа
Стокгольм — зелене місто, бо 40% його площі займають парки та різноманітні зелені зони[2]. Не дивлячись на те, що людина живе тут більш ніж 1000 років, недалеко від центру Стокгольма можна знайти незайману природу. Перший національний парк поблизу шведської столиці, Енгшо, з'явився в 1909 році. Сьогодні на території Стокгольмського лену знаходиться 2 національних парка і близько 240 природніх резерватів, 7 з яких знаходяться в межах міста.
У 1994 році на території комун Стокгольм, Лідінге і Сульна був створений перший у світі національний парк в місті - Королевський Національний міський парк, до якого входять ряд островів, Стокгольмських шхерів і парків міста. Але в межах цього Національного парку знаходяться також і забудовані території, серед яких є житлові квартали, підприємства, Стокгольмський університет, пролягають залізниці та автобани.
На території Стокгольма знаходиться велика кількість озер, річок та струмків. Важлива частина природи в Стокгольмі - шхери, у яких налічується близько 30 000 островів[3].
[ред.] Історія
Вперше Стокгольм згадується в вікінгських сагах як Агнафіт, поселення, назване на честь короля Агне. Тільки в 1187 р. на місці рибальського поселення почав будуватися укріплений пункт. Перші споруди виникли на острові Стадсхольмен, розташованому дуже стратегічно вигідно в гирлі протоки, що сполучає озеро Меларен із Балтійським морем. Перша згадка про Стокгольм як про місто відноситься до 1252 року. Вважається, що він заснований ріксграфом Біргером Ярлом, майбутнім королем, родоначальником династії Фолькунгів. Місто було засновано для захисту Швеції від ворожих нападів із Балтійського моря і припинення пограбувань інших міст на озері Меларен, зокрема Сигтуна. Уже до кінця XIII ст. Стокгольм почав розширюватися на північ і на південь від Старого міста, причому будувався він за добре продуманим планом. Стокгольм грав важливу роль при торгівлі залізом з копалень Бергслагена.
Завдяки своєму вдалому географічному положенню, Стокгольм швидко став впливовим торговим містом, що вело торгівлю з Любеком і Ганзейськими містами. Вже в 1270 році Стокгольм згадується в історичних документах як найбільший населений пункт Швеції. Однак бурхливий розвиток торгівлі з Гданськом (Данцигом) та Любеком, а також вступ до організації Ганза призвело до засилля німецьких купців, а створення Кальмарськой унії - до напливу данців. У XIV-XV ст. німці становили четверту частину населення Стокгольма і половину магістрату. Тільки після 1471 шведам вдалося повернути собі ключові позиції в управлінні містом.
Місто зіграло важливу роль як під час перебування Швеції під датською короною під час Кальмарської Унії, так і під час боротьби за незалежність у XV столітті. Саме тут наприкінці XV століття національний герой Швеції Стен Стуре підняв велике антидатське повстання, закликаючи Швецію до незалежності від Данії. 15 жовтня 1471 Швеція під керівництвом Стуре та за підтримки жителів Стокгольма отримала перемогу над датським королем Крістіаном I. Але датський король Крістіан II, онук Крістіана I, все-таки зміг захопити бунтівне місто в 1518, а потім і повторно в 1520 році. 8 листопада 1520 року король Данії наказав стратити всіх призвідників шведського повстання, а також впливових дворян, що спонсорували заколот. На головній на той момент площі міста було страчено близько 100 дворян. Ці події стали національною трагедією Швеції і були названі Стокгольмською кривавою банею. Шведи були обурені настільки жорстоким поводженням данців і зажадали негайно розірвати кабальну унію. Нове повстання очолив Густав Васа, що став незабаром першим королем незалежної Швеції. Населення Стокгольма на той час почала рости і перевищило 10 000 чоловік до 1600 року. Вже у 1529 році Седермальм та Норрмальм були включені до складу міста.
На початку XVII століття в Стокгольмі виникла російська купецька колонія; росіяни називали місто «Стекольня». Це сталося після перемоги Швеції в черговій війні з Росією, коли в 1617 р. за мирним договором Росія втратила Східну Карелію та Інгерманландію і позбулася виходу до Балтійського моря. Російським купцям дозволено було мати в столиці та інших приморських містах торгові двори, будувати будинки і церкви.
В XVII столітті Швеція стала однією з наймогутніших держав у Європі. Стокгольм все більше зростав і розвивався набагато швидше за інші міста, офіційно ставши з 1634 столицею Шведського королівства. З 1610 по 1680 рр.. населення міста зросло приблизно в 6 разів. Нові правила торгівлі дали Стокгольму монополію на торгівлю як з іншими шведськими містами, так і з іноземцями. В XVII столітті Стокгольм став одним із найбагатших міст у Європі, і найрозвинутішим містом Скандинавії. В 1628 році поблизу Стокгольма затонув корабель «Васа» - флагман шведського флоту. У XX-му столітті його підняли з дна і зараз він виставлений на показ у музеї корабля Васа.
На початку XVIII століття (1713-1714), Стокгольм постраждав від епідемії Чорної смерті. Під час війни з Росією у 1721 році серйозно постраждали північні райони міста, розвиток зупинився. За наступні 50 років населення міста практично не змінилося, а економіка переживала період стагнації. Втім, місто залишалося найбільшим центром шведської культури і займало домінуюче становище в країні і при королі Густаві III. Була заснована королівська опера, побудовано чимало гарних будинків у місті, що збереглися й донині. Саме 18-те століття є початком архітектурної історії міста. Будинки XVIII століття - одні з найдавніших будівель сучасного Стокгольма.
У першій половині XIX століття значення Стокгольма падає. Почали підніматися інші міста: Норрчепінг стає найбільшим промисловим містом країни, Гетеборг стає торговим центром.
У другій половині XIX століття Стокгольм відновлює свою економіку і відновлює ріст. Поява нових видів виробництва перетворило місто на великий центр торгівлі та послуг. До кінця XIX століття місто стало «воротами» до Швеції. Сильний приплив іммігрантів збільшив населення міста ще у кілька разів. До кінця XIX століття менше 40% жителів Стокгольма були його уродженцями. Почалося планове розширення території міста. У XIX столітті тут зосередилися наукові центри і культурні освіти Швеції, такі як Karolinska Institute та Королівський технологічний інститут. В 1897 році в Стокгольмі була проведена Експозиція промисловості і мистецтв.
У 1912 році в Стокгольмі пройшли Літні Олімпійські ігри.
У другій половині XX століття Стокгольм став сучасним і технологічно розвинутим містом. Змінився і етнічний склад його населення. Були прийняті рішення про ліквідацію деяких найбільш старих будівель міста. Закінчилося це тим, що район Клара був практично повністю перебудований і замінений сучасними будівлями. За XX століття потужна Стокгольмська індустрія була оснащена за останнім словом техніки, і стала набагато продуктивнішою та екологічно безпечнішою.
І сьогодні місто продовжує швидко рости і розширяться. Створюються нові райони, такі як Рінкебю та Тенста, де проживає багато іммігрантів.
[ред.] Персоналії
Тут жив і помер визначний шведський архітектор Алмквіст Освальд.
[ред.] Музеї столиці Швеції
- Національний музей Швеції - відомий художній музей міста і Швеції взагалі. Значна музейна збірка творів мистецтва країн Західної Європи та самої Швеції.
- Скансен - найдавніший етнографічний музей старожитностей та народної архітектури в Європі.Заснований у 1891 р.
- Музей Ваза - музей флагманського дерев'яного військового човна Швеції 17 ст., що затонув і був піднятий з дна моря.
- Військовий музей
- Музей національних старожитностей
- Північний музей ( музей північних країн )- експонує історичні старожитності Швеції та країн Скандинавії від 17 ст. до сьогодення.
- Державний природничий музей
- Міський музей Стокгольму
- Ліврусткаммарен - або Королівська скарбниця,найстаріший з музеїв Стокгольма. Утримує та експонує артефакти, пов'язані з королівською владою та армією у Швеції. Розташований в Королівському палаці, частка речей належить королівському двору і використовується з церемоніалом.
- Юнібаккен - музей персонажів дитячих казок,здебільшого створених письменниками Швеції.
- Музей Альфреда Нобеля - музей винахідника вибухівки та засновника відомої премії.
- Музей сучасного мистецтва
- Музей архітектури.
[ред.] Бібліотеки
[ред.] Монументи і фонтани
- Св. Георгій перемагає дракона.
- фонтан Орфей
- фонтан Бог вішає зірки на небо ( обидва скульптор - Карл Міллєс )
- монумент - балерина Галина Уланова.
- Сад скульптур Карла Міллєса
[ред.] Українці в Стокгольмі
За Карла X Ґустава до Стокгольму 1654 приїхав посол гетьмана Богдана Хмельницького, ігумен Данило Атенієзіс; за Карла XII — Пилип Орлик зі своїм почтом (жив у Стокгольмі 1715-1720).
1916 у Стокгольмі постало Укр. Пресове Бюро, 1918-1921 діяла Українська дипломатична місія (очолена Б.Баженовим, пізніше К.Лоським, її секретар маляр Осип Майданюк залишився в Стокгольмі).
У Стокгольмі виступали і деякий час жили оперні співаки М.Менцінський (1904-1908, 1914-1917 і з 1926 р. до смерти у 1935 р.) та Олександр Мишуга (1919-1921).
Невелика українська колонія (близько 200 осіб) виникла після Другої світової війни. Від 1947 в Стокгольмі є осідок Української громади у Швеції (гол. В.Федорчук, з 1952 — К.Гарбар), у 1949-1955 діяло Укр. Пресове Бюро під керівництвом Б.Кентржинського, у 1950-1960 — Укр. Акад. Клуб (очолений Ю.Борисом), у 1950-х — українська громада ім. гетьмана Пилипа Орлика (голова В.Дехтяр).
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
[ред.] Примітки
- ↑ Folkmängd i riket, län och kommuner 31 december 2007 och befolkningsförändringar kvartal 4 2007
- ↑ Stockholms stad: Parker och grönområden.
- ↑ Det totala antalet öar med någon form av beväxtlighet har uppskattas till över 200 000. Ref. Hydrographica AB.
|
|||||||||||
