Стокгольм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стокгольм
швед. Stockholm
Герб
Герб Стокгольма
Стокгольм
Розташування міста Стокгольм
Основні дані
Країна Швеція Швеція
Регіон Центр
Засноване 1252
Статус міста Столиця
Населення 918104 (2006)
Агломерація 2 109 202
Площа міста 188 км²
Густота населення 4,160 осіб/км²
Географічні координати 59°21′19″ пн. ш. 17°57′24″ сх. д. / 59.3553472° пн. ш. 17.9568472° сх. д. / 59.3553472; 17.9568472Координати: 59°21′19″ пн. ш. 17°57′24″ сх. д. / 59.3553472° пн. ш. 17.9568472° сх. д. / 59.3553472; 17.9568472
Часовий пояс +1
День міста 19 серпня
Міська влада
Веб-сторінка http://www.stockholm.se
Мер міста Стен Нордін
Gamla Stan swe.jpg

Стокгольм (швед. Stockholm МФА: [ˈstɔkːɔlm]( слухати), лат. Holmia) — столиця і найбільше місто Швеції. Розташований на східному узбережжі озера Меларен. Населення 810 120 мешканців (2009). У Стокгольмі знаходяться головна резиденція шведського короля, міжнародний аеропорт Арланда, засідають шведський уряд та риксдаг.

З тринадцятого століття Стокгольм є великим економічним центром країни. В приміській зоні Стокгольма живе 1 252 020 людей (дані за 2005 рік) — це найбільш населена зона Швеції в цілому. У той же час населення Стокгольмської агломерації становить 1 949 516 людей.[1] Історично дана територія була дуже важлива для Швеції. Місто було побудоване на чотирнадцяти невеликих, не пов'язаних один із одним островах, звідки можна було перекрити вихід суден в озеро Меларен. Перша частина назви — сток, означає колода, друга — гольм — маленький острів.

Географія[ред.ред. код]

Велика частина міста лежить на островах, що розкидані на значній території. Східні околиці розміщуються на островах Лідінге та Ормінтеландет, що входять до складу Стокгольмського архіпелагу.

Природа і клімат[ред.ред. код]

Природа[ред.ред. код]

Стокгольм — зелене місто, бо 40 % його площі займають парки та різноманітні зелені зони[2]. Попри те, що людина живе тут більш ніж 1000 років, недалеко від центру Стокгольма можна знайти незайману природу. Перший національний парк поблизу шведської столиці, Енгшо, з'явився в 1909 році. Сьогодні на території Стокгольмського лену знаходиться 2 національних парка і близько 240 природніх резерватів, 7 з яких знаходяться в межах міста.

У 1994 році на території комун Стокгольм, Лідінге і Сульна був створений перший у світі національний парк в місті — Королівський Національний міський парк, до якого входять ряд островів, Стокгольмських шхерів і парків міста. Але в межах цього Національного парку знаходяться також і забудовані території, серед яких є житлові квартали, підприємства, Стокгольмський університет, пролягають залізниці та автобани.

На території Стокгольма знаходиться велика кількість озер, річок та струмків. Важлива частина природи в Стокгольмі — шхери, у яких налічується близько 30 000 островів[3].

Історія[ред.ред. код]

Карта Стокгольмської області в 3000 р до н. е.
Міст Västerbron, за допомогою якого демонструються зміни рівня води в різні роки

Вперше Стокгольм згадується в вікінгських сагах як Агнафіт, поселення, назване на честь короля Агне. Тільки в 1187 р. на місці рибальського поселення почав будуватися укріплений пункт. Перші споруди виникли на острові Стадсхольмен, розташованому дуже стратегічно вигідно в гирлі протоки, що сполучає озеро Меларен із Балтійським морем. Перша згадка про Стокгольм як про місто відноситься до 1252 року. Вважається, що він заснований ріксграфом Біргером Ярлом, майбутнім королем, родоначальником династії Фолькунгів. Місто було засновано для захисту Швеції від ворожих нападів із Балтійського моря і припинення пограбувань інших міст на озері Меларен, зокрема Сигтуна. Уже до кінця XIII ст. Стокгольм почав розширюватися на північ і на південь від Старого міста, причому будувався він за добре продуманим планом. Стокгольм грав важливу роль при торгівлі залізом з копалень Бергслагена.

Завдяки своєму вдалому географічному положенню, Стокгольм швидко став впливовим торговим містом, що вело торгівлю з Любеком і Ганзейськими містами. Вже в 1270 році Стокгольм згадується в історичних документах як найбільший населений пункт Швеції. Однак бурхливий розвиток торгівлі з Гданськом (Данцигом) та Любеком, а також вступ до організації Ганза призвело до засилля німецьких купців, а створення Кальмарськой унії — до напливу данців. У XIV–XV ст. німці становили четверту частину населення Стокгольма і половину магістрату. Тільки після 1471 шведам вдалося повернути собі ключові позиції в управлінні містом.

Місто зіграло важливу роль як під час перебування Швеції під датською короною під час Кальмарської Унії, так і під час боротьби за незалежність у XV столітті. Саме тут наприкінці XV століття національний герой Швеції Стен Стуре підняв велике антидатське повстання, закликаючи Швецію до незалежності від Данії. 15 жовтня 1471 Швеція під керівництвом Стуре та за підтримки жителів Стокгольма отримала перемогу над датським королем Крістіаном I. Але датський король Крістіан II, онук Крістіана I, все-таки зміг захопити бунтівне місто в 1518, а потім і повторно в 1520 році. 8 листопада 1520 року король Данії наказав стратити всіх призвідників шведського повстання, а також впливових дворян, що спонсорували заколот. На головній на той момент площі міста було страчено близько 100 дворян. Ці події стали національною трагедією Швеції і були названі Стокгольмською кривавою лазнею. Шведи були обурені настільки жорстоким поводженням данців і зажадали негайно розірвати кабальну унію. Нове повстання очолив Густав Васа, що став незабаром першим королем незалежної Швеції. Населення Стокгольма на той час почала рости і перевищило 10 000 чоловік до 1600 року. Вже у 1529 році Седермальм та Норрмальм були включені до складу міста.

На початку XVII століття в Стокгольмі виникла російська купецька колонія; росіяни називали місто «Стекольня». Це сталося після перемоги Швеції в черговій війні з Росією, коли в 1617 р. за мирним договором Росія втратила Східну Карелію та Інгерманландію і позбулася виходу до Балтійського моря. Російським купцям дозволено було мати в столиці та інших приморських містах торгові двори, будувати будинки і церкви.

Вид Старого міста з альбому гравюр Швеція давня і сучасна (XVII століття).

У XVII столітті Швеція стала однією з наймогутніших держав у Європі. Стокгольм все більше зростав і розвивався набагато швидше за інші міста, офіційно ставши з 1634 столицею Шведського королівства. З 1610 по 1680 рр.. населення міста зросло приблизно в 6 разів. Нові правила торгівлі дали Стокгольму монополію на торгівлю як з іншими шведськими містами, так і з іноземцями. В XVII столітті Стокгольм став одним із найбагатших міст у Європі, і найрозвинутішим містом Скандинавії. В 1628 році поблизу Стокгольма затонув корабель «Васа» — флагман шведського флоту. У XX-му столітті його підняли з дна і зараз він виставлений на показ у музеї корабля Васа.

На початку XVIII століття (1713–1714), Стокгольм постраждав від епідемії Чорної смерті. Під час війни з Росією у 1721 році серйозно постраждали північні райони міста, розвиток зупинився. За наступні 50 років населення міста практично не змінилося, а економіка переживала період стагнації. Втім, місто залишалося найбільшим центром шведської культури і займало домінуюче становище в країні і при королі Густаві III. Була заснована королівська опера, побудовано чимало гарних будинків у місті, що збереглися й донині. Саме 18-те століття є початком архітектурної історії міста. Будинки XVIII століття — одні з найдавніших будівель сучасного Стокгольма.

У першій половині XIX століття значення Стокгольму зменшується. Почали зростати інші міста: Норрчепінг стає найбільшим промисловим містом країни, Гетеборг стає торговим центром.

У другій половині XIX століття Стокгольм відновлює свою економіку і відновлює зростання. Поява нових видів виробництва перетворило місто на великий центр торгівлі та послуг. До кінця XIX століття місто стало «воротами» до Швеції. Сильний приплив іммігрантів збільшив населення міста ще у кілька разів. До кінця XIX століття менше 40 % жителів Стокгольма були його уродженцями. Почалося планове розширення території міста. У XIX столітті тут зосередилися наукові центри і культурні освіти Швеції, такі як Karolinska Institute та Королівський технологічний інститут. В 1897 році у Стокгольмі була проведена Експозиція промисловості і мистецтв.

У 1912 році в Стокгольмі відбулися Літні Олімпійські ігри.

У другій половині XX століття Стокгольм став сучасним і технологічно розвинутим містом. Змінився і етнічний склад його населення. Були прийняті рішення про ліквідацію деяких найстаріших будівель міста. Закінчилося це тим, що район Клара був практично повністю перебудований і замінений сучасними будівлями. За XX століття потужна Стокгольмська індустрія була оснащена за останнім словом техніки, і стала набагато продуктивнішою та екологічно безпечнішою.

Сьогодні місто продовжує швидко зростати і розширяться. Створюються нові райони, такі як Рінкебю та Тенста, де проживає багато іммігрантів.

Населення[ред.ред. код]

У Стокгольмському регіоні мешкає майже 20% шведських громадян, тут виробляється до 25% від ВВП Швеції[4].

Карта Стокгольма 1910 року, що показує мережу міських островів

Географічно назва Стокгольм змінювалася з часом. На початку XIX сторіччя Стокгольм офіційно складався з тих районів, які сьогодні називаються центром міста, що становить приблизно 35 км ² або 1/5 нинішньої площі міста. У наступні десятиліття до Стокгольму було приєднано ще й інші райони, наприклад Brännkyrka, яка тоді налічувала 25 000 жителів, приєднана 1913 року, а Spånga — 1949 року. Перші чіткі межі міста з'явилися 1971 року — з приєднанням району Hansta. 1982 року до міста приєднався ще один сателіт — Sollentuna і відтоді офіційно межі міста не змінювалися[5].

Населення Стокгольма з 1750 року до наших днів

Рік     Стокгольм     Швеція       % Стокгольма в населенні країни
1750 60 018 1 780 678 3,4
1800 75 517 2 347,303 3,2
1850 93 070 3 482 541 2,7
1900 300 624 5 136 441 5,9
1910 342 323 5 522 403 6,2
1920 419 440 5 904 489 7,1
1930 502 213 6 142 191 8,2
1940 590 503 6 371 432 9,3
1950 744 143 7 041 829 10,6
1960 808 294 7 500 161 10,8
1970 740 486 8 091 782 9,2
1980 647 214 8 317 937 7,8
1985 659 030 8 358 139 7,9
1990 674 452 8 590 630 7,9
1995 711 119 8 837 496 8,0
2000 750 348 8 882 792 8,4
2005 771 038 9 047 752 8,5
2007 788 269 9 127 058 8,6

До 2000 року Стокгольмська зона поділялася на 11 муніципалітетів (Стокгольм  — 750 000 жителів; Huddinge — 94,209; Järfälla  — 60 254; Солена  — 56 605; Sollentuna  — 53 715; Botkyrka  — 48 268; Haninge  — 40 151; Tyresö  36 483; Sundbyberg  — 33 868; Nacka  — 25 170; Дандерюд  — 24 600) та всього налічувала близько 1 200 000 осіб. Вся Стокгольмська агломерація складається з 26 муніципальних утворень, населення яких становить 1 900 000 осіб.

Культура[ред.ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред.ред. код]

Старе місто (швед. Gamla stan) в Стокгольмі — вид з міської вежі
Стокгольм, Лицарський острів та церква Ріддаргольмсчюркан
Німецька церква або Церква Святої Гертруди. Перша згадка близько 1580.

Найстаріший район міста іменується Гамла стан (Старе місто). Він розташований на маленькому острові в самому центрі міста. Тут можна бачити місця, з яких починалося будівництво Стокгольма в середньовічній Швеції. Тут розташовуються відомі пам'ятки архітектури Стокгольма, такі як Німецька церква, Церква Святого Миколая (Стокгольмський собор), а також різні особняки та палаци: Будинок старійшин, палац Бунде, палац Тессін та палац Оксеншерни. Найстарішою будівлею міста є Церква Риддаргольм, побудована в XIII столітті. Пожежа 1697 року знищила головний середньовічний замок міста Тре-Крунур, а Стокгольмський королівський палац був перебудований в стилі барокко. Стокгольмський собор був центром Стокгольмської єпархії нарівні з колишнім замком. Незважаючи на те, що заснований собор був у XIII столітті, п'ять століть потому він був радикально перебудований і не вважається стародавньою будовою. Він також оформлений в стилі бароко.

Активне розширення міста почалося ще в XV столітті. Тоді Стокгольм вийшов за межі нинішнього старого міста. Зараз, наприклад, в Седермальмі можна знайти лише одиниці будівель доіндустріальної епохи. За часів індустріалізації країни Стокгольм ріс достатньо швидко, а архітектурні плани розвитку міста було запозичено у великих європейських міст — Берліна та Відня. У цей час у місті з'явилося багато будівель, які можна побачити й донині. Була заснована Шведська королівська опера, розвивалися і споруди для заможніх людей в Страндвегені.

Початок XX століття ознаменувався сплеском патріотичних настроїв, в тому числі і в архітектурі. У пошуках національної ідентичності архітектори відтворювали елементи шведських будівель як епохи середньовіччя, так і ренесансу. Найпримітнішим новим будинком в центрі міста стала Стокгольмська ратуша, споруджена в 1911–1923 роки за проектом Рагнара Естберга. У Стокгольмській ратуші й донині засідає міська влада, водночас ратуша є туристичним об'єктом, де щоденно проводяться екскурсії. Саме тут проходить банкет з нагоди вручення Нобелівських премій. Вручення премій відбувається в Домі концертів (швед. Konserthuset). У ці ж роки була побудована одна з висотних домінант міста, церква Енгельбректа.

У 1930-і роки за новаторськими проектами Гуннара Асплунда були створені Стокгольмська громадська бібліотека та Лісове кладовище. Послугами бібліотеки може безкоштовно скористатися кожний швед. Лісове кладовище — єдина пам'ятка Всесвітнього спадщини, розташована в межах шведської столиці.

У 1930-і роки модернізм був символом розвитку та розширення Стокгольма. Були сплановані й споруджені нові житлові райони, як Єрдет. Промислове виробництво побудувало мануфактури в Кварнхольмені, розташованому поблизу району Накка. У 1950-і роки розвиток передмість одержав новий імпульс, оскільки в Стокгольмі з'явився метрополітен. Швидко постали райони Веллінгбю та Фарста. У 1960-і роки розвиток цих районів продовжувався, але колишні блоки, в яких жили робітники, а також заводські приміщення вже не задовольняли простих стокгольмців.

Швидкий розвиток околиць Стокгольма не означав, що центр міста застиг на місці. У центрі була побудована площа Сергельсторг, на якій розташувалися 5 веж бізнес-центрів. Для будівництва цієї площі в 60-і роки було розчищено центр міста, що призвело до повної ліквідації ринку, що там знаходився. У цей час були також спорудженні будівлі Міського театру та Національного банку Швеції. Спорудженням цих будівель займався Петер Цельсінг.

Монументи і фонтани[ред.ред. код]

Фонтан «Бог вішає зірки на небо»

Музеї[ред.ред. код]

Північний музей або музей північних країн

Стокгольм — відомий музейний центр Європи. Всього у місті налічується близько 70 музеїв, які щорічно відвідує до 9 мільйонів осіб.

Найсучаснішим музеєм є Національний музей Швеції, який містить величезну колекцію предметів мистецтва: 16 000 картин і 30 000 виробів ручної роботи. Ця колекція бере свій початок ще з часів Густава Васи XVI століття та поповнювалася роботами найвідоміших світових діячів мистецтва, зокрема, Рембрандта та Антуана Ватто. Всі ці роботи у поєднанні з роботами шведських митців склали левову частку шведської культурної спадщини. У музеї представлені роботи Олександра Росліна, Андерса Цорна, Юхана Сергеля, Карла Ларссона, Карла Фредріка Гілла та Ернста Юзефсона.

Музей сучасного мистецтва володіє однією з найкращих колекцій мистецтва XX століття у Європі. Тут знаходяться роботи таких авторів, як Пікассо та Сальвадор Далі.

Інші відомі музеї:

Університети[ред.ред. код]

Бібліотеки[ред.ред. код]

Фестивалі[ред.ред. код]

Щороку в листопаді у місті проводиться Стокгольмський міжнародний кінофестиваль.

Музичні фестивалі

Економіка[ред.ред. код]

Будівля компанії Ericsson в Стокгольмі

Більшість жителів Стокгольма працюють в сфері послуг, що становить 85% робочих місць у місті. Відсутність важкої індустрії робить Стокгольм одним з найчистіших міст світу.

За останнє десятиліття було створено велику кількість вакансій у компаніях, які займаються розробкою та впровадженням новітніх технологій. Тут базуються відомі на весь світ компанії IBM, Ericsson та Electrolux. На півночі Стокгольма, в районі Чиста, розташовується чималий IT-центр.

Друга за висотністю будівля в Стокгольмі

Стокгольм — великий фінансовий центр. Тут знаходяться штаб-квартири найбільших банків Скандинавії — Swedbank, Handelsbanken, і Skandinaviska Enskilda Banken. Тут же розташовані великі страхові компанії Skandia та Trygg-Hansa. У Стокгольмі знаходиться відома Стокгольмська фондова біржа (Stockholmsbörsen). Загалом понад 45% усіх шведських компаній розташували в Стокгольмі свої штаб-квартири[6]. Так само в Стокгольмі розташований осідок компанії H&M.

За останні 15 років туризм став відігравати ключову роль в економіці міста. У 1991–2004 роках відчутно збільшилася кількість туристів, охочих відвідати місто. Зростає кількість готелів та розважальних закладів для гостей міста. Щорічно місто відвідує близько 7,5 млн туристів[7].


Транспорт[ред.ред. код]

У місті з 1950 року діє метрополітен, що нараховує 100 станцій на трьох лініях загальною протяжністю 105,7 км. Також у місті є чотири незв'язані трамвайні лінії і три системи приміського залізничного транспорту, одна з яких — вузькоколійна (891 мм). Цікаво, що всі маршрути рейкового транспорту мають загальну нумерацію (7, 12, 21, 22 — трамваї; 10, 11, 13, 14, 17-19 — метро; 25-29, 35-37 — залізничні лінії). Діють також автобус та річковий транспорт.

За 42 км на північ від Стокгольму розташований міжнародний аеропорт Стокгольм-Арланда.

Персоналії[ред.ред. код]

Тут жив і помер визначний шведський архітектор Алмквіст Освальд.
У Стокгольмі народився Альфред Нобель — винахідник динаміту та засновник найпрестижнішої наукової премії.

Українці в Стокгольмі[ред.ред. код]

За Карла X Ґустава до Стокгольму 1654 приїхав посол гетьмана Богдана Хмельницького, ігумен Данило Атенієзіс; за Карла XII — Пилип Орлик зі своїм почтом (жив у Стокгольмі 17151720).

1916 у Стокгольмі постало Укр. Пресове Бюро, 19181921 діяла Українська дипломатична місія (очолена Б.Баженовим, пізніше К.Лоським, її секретар маляр Осип Майданюк залишився в Стокгольмі).

У Стокгольмі виступали і деякий час жили оперні співаки М.Менцінський (19041908, 19141917 і з 1926 р. до смерти у 1935 р.) та Олександр Мишуга (19191921).

Невелика українська колонія (близько 200 осіб) виникла після Другої світової війни. Від 1947 в Стокгольмі є осідок Української громади у Швеції (гол. В.Федорчук, з 1952 — К.Гарбар), у 19491955 діяло Укр. Пресове Бюро під керівництвом Б.Кентржинського, у 19501960 — Укр. Акад. Клуб (очолений Ю.Борисом), у 1950-х — українська громада ім. гетьмана Пилипа Орлика (голова В.Дехтяр).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Folkmängd i riket, län och kommuner 31 december 2007 och befolkningsförändringar kvartal 4 2007
  2. Stockholms stad: Parker och grönområden.
  3. Det totala antalet öar med någon form av beväxtlighet har uppskattas till över 200 000. Ref. Hydrographica AB.
  4. Näringslivet i siffror Stockholm Business Region website
  5. Stockholm Statistical Yearbook, 2006 (Stockholms statistiska årsbok för 2006) City of Stockholm website, May 2006. The numbers provided by Stockholm Office of Research and Statistics, or Utrednings-och statistikkontoret (USK) , in Swedish. (USK official web information in English
  6. Näringslivet i siffror — Stockholm Business Region website
  7. «Besöksnäring» — Stockholm Business Region website
  8. а б Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Швеція Це незавершена стаття з географії Швеції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.