Матіас Баль

Матіас Баль
Помер	1575
Конфесія	кальвінізм

Матіас Баль (пол. Matiasz Bal; пом. наприкінці 1575) — галицький шляхтич Польського Королівства. Кальвіністський релігійний діяч.

З життєпису

Батько — сяноцький підкоморій Миколай Баль, мати — дружина батька Гелена з Тенчиньських.

Разом із братом Станіславом (сяноцький підкоморій з 1537 року, отримав посаду від батька; пом. 1563) — приятелі та оборонці Станіслава Оріховського, прихильники тодішніх «релігійних новинок». 1556 року в родинній Гочві поселився проповідник Тибурцій Боришовський (перед цим — католицький пробощ Риманова), з 1560 року його наступником був відлучений від РКЦ перемиським біскупом Дзядуським ксьондз Якуб зі Стшижува. У Гочві брати після смерті пробоща не дозволили працювати наступнику, костел перетворили на кальвінський збір (до смерті не повернули католикам), через що мали процес з біскупом Валентієм Гербуртом, в якому брав участь С. Оріховський. Заочним вироком були відлучені від РКЦ, позбавлені права патронату на храм, віддані світській владі; вирок не був виконаний. Після смерти брата залишився кальвіністом, вигнав із власних володінь руських священників, забрав у них маєтності, через що ті звернулися до короля зі скаргою. Король у 1566 році заборонив йому втручатись у справи підданих-православних.

1567 року брав участь у Синоді протестантів у Ланьцуті.

Сім'я

Дружина — Анна Єдлінська, їй 1552 року на родинних володіннях записав оправу. Діти (всього 6, на момент його смерті 4 сини — неповнолітні; 1598 року провели процедуру поділу спадку батька), зокрема:

• Мацей (Матіаш),
• Ян — навчався: в Альтдорфі з братом Пйотром (1584), в Падуї (1592), посол сеймів 1621, 1627,
• Пйотр — 1590 навчався в Інґольштадті, сяноцький підкоморій, засновник Балигороду,
• Самуель.

Джерела

• Hejnosz W. Bal Matiasz († ok. 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. Reprint: Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 228. — ISBN 8304034840 (пол.)