Медаль «За бойові заслуги»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Медаль «За бойові заслуги»
CombatRibbon.png Medal for Merit in Combat.jpg
Оригінальна назва Медаль «За боевые заслуги»
Країна Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg СРСР
Тип Медаль
Кому вручається військовослужбовці Радянської Армії, Військово-морського Флоту, прикордонних і внутрішніх військ і інші громадяни СРСР
Підстави нагородження за умілі, ініціативні і сміливі дії в бою, що сприяли успішному виконанню бойових завдань військовою частиною, підрозділом,
мужність, проявлену при захисті державного кордону СРСР,
відмінні успіхи в бойовій і політичній підготовці, освоєнні нової бойової техніки і підтримці високої бойової готовності військових частин і їх підрозділів і інші заслуги під час проходження дійсної військової служби
Статус не видається
Статистика
Параметри срібло 19,725±1,3 г
Дата заснування 17 жовтня 1938
Перше нагородження 19 жовтня 1938
Кількість нагороджень 5 210 078
Черговість
Старша нагорода MedalUshakovRib.png Медаль Ушакова
Молодша нагорода MedalNakhimovRib.png Медаль Нахімова

Меда́ль «За бойові́ заслу́ги»  — державна нагорода СРСР. Була заснована 17 жовтня 1938 року для нагородження воїнів Червоної Армії, Військово-морського Флоту і пограничної охорони за умілі, ініціативні і сміливі дії в бою, що сприяли успішному виконанню бойових завдань військовою частиною, підрозділом, мужність, проявлену при захисті державного кордону СРСР, відмінні успіхи в бойовій і політичній підготовці, освоєнні нової бойової техніки і підтримці високої бойової готовності військових частин і їх підрозділів і інші заслуги під час проходження дійсної військової служби.

Історія заснування[ред.ред. код]

Медаль заснована Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1938 року. У подальшому до опису медалі вносили зміни Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 червня 1943 року, а в Положення про медаль - Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 грудня 1947 року. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 березня 1980 року затверджено Положення про медаль в новій редакції.

Опис[ред.ред. код]

Медаль «За бойові заслуги» має форму правильного круга діаметром 31 - 32,5 мм (в залежності від року випуску).

На лицьовій стороні медалі у верхній частині по колу розташований напис “СССР” буквами, що втиснули, покритими рубіново-червоною емаллю. Ширіна напису "СССР" - 6 мм, висота букв - 2,5 мм. У середній частині - рельєфний в три рядки напис “ЗА БОЕВЫЕ ЗАСЛУГИ”. Висота букв - 3 мм. Під написом - рельєфне зображення рушниці з приєднаним багнетом і відпущеним ременем, перехрещеною з шашкою. Довжина рушниці з багнетом - 23 мм, шашки - 20 мм.

Лицьова сторона медалі облямована бортом шириною 1 мм і висотою 0,25 мм.

Оборотна сторона медалі рівна.

Медаль виготовляється з срібла 925 проби. Загальна вага срібла в медалі (на 18 вересня 1975 року) - 18,22 г. Загальна вага медалі без колодки - 19,725±1,3 г.

Медаль за допомогою вушка і кільця з'єднується з п'ятикутною колодочкой, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою сірого кольору з двома подовжніми золотистими смужками по краях. Ширіна стрічки - 24 мм, ширина смужок по 2 мм.

Історія медалі[ред.ред. код]

Медаль «За бойові заслуги» заснована одночасно з медаллю «За відвагу», була однією з перших радянських медалей.

Автор малюнка медалі - художник Дмітрієв С.І.

Перше нагородження медаллю «За бойові заслуги» було проведене Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 жовтня 1938 року. Згідно з цим Указом медалі удостоїлися 168 чоловік.

Вперше у передвоєнні роки медаль «За бойові заслуги» вручалася в масовому порядку учасникам боїв біля озера Хасан. За зразкове виконання бойових завдань, за доблесть і мужність, проявлені при обороні району озера Хасан, Указом ПВС СРСР від 25 жовтня 1938 року було проведене 1158 нагороджень.

Указом ПВС СССР від 14 листопада 1938 року медаллю «За бойові заслуги» було нагороджено 248 військовослужбовців. За відмінне виконання бойових завдань на Далекому Сході Указом ПВС СРСР від 19 січня 1939 року нагороджено 39 чоловік.

Наступне масове нагородження медаллю сталося вже через півроку, після подій на невеликої річці Халхин-Гол в безбережних монгольських степах, яка стала ареною подій, що увійшли до історії. Тут влітку 1939 років бійці Червоної Армії проявили масовий героїзм. За подвиги, вчинені під час боїв в районі річки Халхін-Гол, медаллю «За бойові заслуги» були нагороджені 2842 чоловік.

Всього до початку Великої Вітчизняної війни було проведене більше 21 тисячі нагороджень цією медаллю.

Під час Великої Вітчизняної війни нагородження медаллю «За бойові заслуги» набуло масовий характер. Медаллю в основному нагороджувався рядовий і сержантський склад, рідше - молодші офіцери. Також траплялися нагородження і цивільних осіб. Так, наприклад, літом 1941 року медаллю «За бойові заслуги» був нагороджений 15-річний московський школяр Женя Нефедов. Він отримав цю винагороду за успішну боротьбу з німецькими запалювальними бомбами, якими німецькі бомбардувальники засипали житлові квартали Москви. За один наліт восьмикласник Нефедов загасив дев'ять “запальничок”.

Ще до закінчення війни Президія Верховної Ради СРСР Указом від 4 червня 1944 року ввів порядок нагородження орденами і медалями військовослужбовців Червоної Армії за вислугу років. Єдиною медаллю, якою нагороджувалися військовослужбовці за 10 років бездоганної служби, була медаль «За бойові заслуги» (за вислугу 15, 20 і більше років вручалися ордени).

Такий порядок нагородження “за вислугу років” був скасований лише в 1958 році.

У післявоєнні роки, окрім нагороджень за вислугу років, медаль «За бойові заслуги» вручалася і за конкретні бойові відзнаки. У 1956 році була нагороджена велика група військовослужбовців, що відрізнилися в придушенні "контрреволюційного заколоту" в Угорщині. Лише у одній 7-ій Гвардійській повітряно-десантній дивізії цієї медалі удостоїлися 196 чоловік.

Станом на 1 січня 1995 року медаллю «За бойові заслуги» було проведене 5.210.078 нагороджень.

Література[ред.ред. код]

  • Государственные награды Союза СССР / Составитель В. В. Матвеев. — К.: Вища школа, 1987. — С. 24—25.

Посилання[ред.ред. код]