Вірменія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Вірменія
'Հայաստանի Հանրապետություն'

Прапор Вірменії Герб Вірменії
Прапор Герб
Девіз: Вірменська: Մեկ Ազգ , Մեկ Մշակույթ
(Транслітерація: Mek Azg, Mek Mshakouyt)
(Переклад: "Одна Нація, Одна Культура")
Гімн: Гімн Вірменії
Розташування Вірменії
Столиця
(та найбільше місто)
Єреван
Офіційні мови Вірменська
Державний устрій пострадянська демократія
 - Президент Серж Саркісян
 - Прем'єр-міністр Тигран Саркісян
Незалежність від СРСР 
 - Проголошено 23 вересня,1991 
Площа
 - Загалом 29 800 - не підраховуючи Нагорний Карабах км² (141)
 - Води (%) 4,71
Населення
 - оцінка 2005 р. 3 215 800 (135)
 - перепис 2001 р. 3 002 594
 - Щільність 101/км² (77)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний 14,17 млрд ам. дол. (127th)
 - На душу населення 4 270 ам. дол. (115)
Валюта Драм (AMD)
Часовий пояс (UTC+4)
 - Літній час (UTC+5)
Домен Інтернет .ам
Телефонний код +374

Вірме́нія  - республіка на південному сході Європи, в Закавказзі, між Чорним та Каспійським морями. Межує з Грузією на півночі та Азербайджаном на сході, Іраном на півдні і Туреччиною на заході. Не має виходу до моря. Площа 29800 км². Столиця Єреван. Гірська країна, займає Вірменське узгір'я, обрамлене хребтом Малого Кавказу, висоти 3 - 4 тисячи метрів. На південному заході міжгірська Араратська рівнина. Політична система - демократія, що розвивається. Розвинені видобуток міді, молібдену, вирощування зернових, бавовни, виробництво шовку. Членство у міжнародних організаціях – МБРР, МВФ, МФЧХ, ОБСЄ, ООН, РЄ, СНД.

Зміст

[ред.] Історія

Вірменія в історичних межах

Вірменська держава II-VII ст.

Вірменія - незалежна республіка з 1918, зайнята Червоною армією в 1920, стала союзною республікою СРСР у 1936. На мітингах у Єревані в 1988 був заклик перевести Нагірно-Карабаську область з-під управління Азербайджанської СРР під управління Вірменії, що викликало війну із сусіднім Азербайджаном у 1989 - 1991. У 1991 Вірменія бойкотувала проведення референдуму СРСР, провела відкрите голосування за незалежність. Вірменія приєдналася до СНД у грудні 1991, незалежність країни визнана в січні 1992. Стала членом ООН у 1992. У травні 1994 було досягнуто угоди про припинення вогню. З того часу в регіоні більш не було серйозних військових дій.

[ред.] Населення

97,89% (3145354) вірмени, 1,26% (40620) єзиди, 0,46% (14660) росіяни, 0,11% (3409) ассирійці, 0,05% (1633) українці, 0,047% (1519) курди, 0,036% (1176) греки, 0,14% (4640) інші.

[ред.] Мови

Державна мова - вірменська.

[ред.] Природа

Вірменія – гірська країна. Бл. 70% площі республіки знаходиться вище 1500 м над рівнем моря. Країна займає півн.-сх. частину Вірменського нагір’я, обрамленого з півночі і сходу хребтами Малого Кавказу. У центральній частині країни в субширотному напрямі простяглася смуга вулканічних гір, представлених слабо розчленованими середньовисотними і висотними лавовими плато та щитовидними масивами. У цій смузі є безліч конусів вимерлих вулканів. Найвища точка – г. Арагац, 4090 м. На півночі і південному сході переважають середньовисотні гори. Південно-Західна Вірменія знаходиться в межах плоскої Араратської рівнини, поверхня якої складена алювіальними і озерно-алювіальними відкладами. Клімат континентальний. Ріка Аракс, оз. Севан.

Див. також Геологія Вірменії

[ред.] Економіка

Див. Економіка Вірменії

Вірменія – аграрно-промислова країна. Провідні галузі промисловості: машинобудування і металообробка, хімічна і нафтохімічна, кольорова металургія, виробництво будматеріалів, в т.ч. на базі розробки родовищ різнокольорових туфів, перлітів, вапняків, граніту і мармуру. Крім того – харчосмакова, легка промисловість. Важливе значення мають плодівництво і виноградарство. Гол. тр-т: автомобільний, залізничний, трубопровідний, повітряний. Діють 10 місцевих летовищ, 3 міжнародних. Усі великі міста Вірменії сполучені повітряними трасами. Найбільший аеропорт – Звартноц – розташований на околицях Єревану.

У структурі ВВП на кінець ХХ ст. переважав аграрний сектор (40%), частка промисловості - 25%, сектора послуг - 35%. У сільському господарстві зайняті 55% працюючих, в сфері послуг - 25%, в промисловості - 20%. Бл. 75% валового національного продукту виготовляється в приватному секторі.

Див. також Корисні копалини Вірменії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Вірменії, Гірнича промисловість Вірменії.

[ред.] Політичне життя

[ред.] Культура

[ред.] Видатні особистості Вірменії


[ред.] Мапа Вірменії

Мапа Вірменії

[ред.] Див. також

[ред.] Ресурси інтернет


Вірменія Це незавершена стаття з географії Вірменії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Особисті інструменти
Іншими мовами