Мері Гайар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Гайар
Народилася 1 квітня 1939(1939-04-01) (85 років)
Нью-Брансвік, Нью-Джерсі, США[1]
Країна  США
Діяльність фізик
Alma mater Колумбійський університет
Університет Париж XI
Hollins Universityd
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)[2]
Laboratoire d'Annecy-le-Vieux de physique des particulesd
Національний центр наукових досліджень
CERN
Науковий керівник Bernard d'Espagnatd[3]
Аспіранти, докторанти Pierre Binétruyd[3]
Matt Visserd[3]
Joshua W. Burtond[3]
Andreas le Fevre Birkedal-Hansend[3]
Helene G. J. Veltmand[3]
Vidyut Jaind[3]
Damien M. Pierced[3]
Brent D. Nelsond[3]
Erich Nielsen Holtmannd[3]
Joel Thomas Giedtd[3]
Kamran Saririand[3]
I-Hsiu Leed[3]
Jay Wackerd
Членство Національна академія наук США[4]
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство
Національна наукова рада (2002)[5]
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма (1989)

член Американського фізичного товариства[d]

Премія Сакураї (1993)

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2016)

Член Американської академії мистецтв і наук[d] (1989)

премія Ернеста Орландо Лоуренса (1988)

Мері Ґайар (Mary Katharine Gaillard, урожд. Ральф, Ralph, нар. 1 квітня 1939, Нью-Брансвік, Нью-Джерсі) — американська фізик-теоретик, фахівчиня з фізики елементарних частинок. Емерит-професорка Каліфорнійського університету в Берклі, член НАН США й Американського філософського товариства.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила англ. Hollins College (бакалавр, 1960). Ступінь магістра фізики отримала в Колумбійському університеті в 1961 році. Докторський ступінь з теоретичної фізики здобула в Університеті Париж-південь XI в 1968 році. У 1964—1968 роках працювала в Національному центрі наукових досліджень (CNRS) в Женеві. У 1968 році повернулася в США і в тому ж році вступила асоційованим дослідником в Каліфорнійський університет в Берклі, де з 1981 року професорка фізики, нині професор-емерит. У 1964—1981 роках також запрошений учений в Церні й з 1981 року старший науковий співробітник Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі. У 1996 році була призначена президентом Біллом Клінтоном на шестирічний строк англ. National Science Board (з 2002). Підписала «Попередження вчених людству» (1992). У 2015 році опублікувала автобіографію «A Singularly Unfeminine Profession: One woman's Journey in Physics».

Член НАН США (1991), Американського філософського товариства (2000), Американської академії мистецтв і наук (1989), Американського фізичного товариства, Американської асоціації сприяння розвитку науки.

Нагороди та відзнаки: Prix Thibaud Ліонської академії (1977), премія Ернеста Лоуренса міністерства енергетики (1988), стипендія Гуґґенгайма (1989), премія Сакураї Американського фізичного товариства (1993).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]