Мері Те Таї Мангакахіа
| Мері Те Таї Мангакахіа | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
22 травня 1868 Hokianga Harbourd, Far North Districtd, Нортленд, Нова Зеландія |
| Померла |
10 жовтня 1920 (52 роки) Pangurud, Far North Districtd, Нортленд, Нова Зеландія ·Іспанський грип і грип |
| Країна |
 Нова Зеландія |
| Діяльність | активістка за права жінок, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, суфражистка |
| У шлюбі з | Hamiora Mangakahiad |
Мері Те Таї Мангакахіа (22 травня 1868, Hokianga Harbourd, Нортленд — 10 жовтня 1920, Pangurud, Нортленд) — борчиня за виборче право жінок у Новій Зеландії, натхненниця поколінь жінок-маорі.
Біографія[ред. | ред. код]
Мангакахіа народилась в Нижньому Вайхоу поблизу Пангуру в долині Хокіанга. Членкиня Те Рарава іві, вона мала походження Нґаті Те Реінга, Нґаті Манава та Те Кайтута, і була дочкою Ре Те Тай, впливового вождя.
Здобула освіту в монастирі Святої Марії в Окленді і була успішною піаністкою.[1][2][3]
Мангакахіа була у шлюбі з Хаміорою Мангакахії, перставником суду рідних земель, що в червні 1892 був обраний прем'єр-міністром парламенту Те Котахітанга в Гокс-Бей. Народила двох синів, Мохі і Вайпапа, і двох дочок, Вангапуа Танджора Едіт і Мейбл Те Аоухайтіні.[1]
1893 року Мері Мангакахахіа виступила перед зборами Палати представників (першою серед жінок), внісши пропозицію надати жінкам право голосувати і бути членкинями парламенту.[4] З промовою "So That Women May Receive the Vote" вона стала першою жінкою, яка виступила перед парламентом Те Котахітанга.[5] Аргумент Мангакахії полягав у тому, що жінки маорі завжди були землевласницями, але за колоніальним законодавством втрачали землю. Вона вважала, що чоловіки маорі не просуваються у вирішенні земельних суперечок з короною, і що королева Вікторія могла б краще реагувати на прохання інших жінок. Вона зазначила, що жінки-маорі — землевласниці, і їм не слід забороняти політичне представництво.
У 1893 році брала участь у створенні Ngā Kōmiti Wāhine, комітетів, пов'язаних з парламентом Котахітанга.
У 1897 році жінки отримали право голосу на виборах у парламент Те Котахітанга.[6]
Пізніше Мері Мангакахіа приєдналася до жіночого комітету парламенту Te Котахітанга, попередника Ліги добробуту жінок маорі, і продовжувала брати участь у політиці маорі та соціальних рухах. Вона започаткувала Te Reiri Karamu (Жіноча колона) з Niniwa I te Rangi з Wairarapa. Її збірка статей і листів була місцем, де жінки маорі піднімали та обговорювали жіночі проблеми.
За словами членів сім'ї, померла від грипу в Пангуру 10 жовтня 1920 року і похована на цвинтарі Пурейрей, Нижній Вайхоу, поблизу батька.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ballara, Angela. Mangakahia, Meri Te Tai. Dictionary of New Zealand Biography. Міністерство культури Нової Зеландії. Процитовано 21 November 2015.
- ↑ Clarke, Chanel (14 листопада 2018). Meri's parliamentary chest and Mary Ann's chair. Auckland War Memorial Museum – Tāmaki Paenga Hira. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 7 травня 2019.
- ↑ Macdonald, Charlotte, ред. (1991). Meri Mangakāhia. The book of New Zealand Women. Wellington: Bridget Williams Books. с. 413–415. ISBN 0-908912-04-8.
- ↑ Trailblazers: Meri Te Tai Mangakāhia. The New Zealand Herald. 13 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
- ↑ Te Manatū Taonga, Ministry for Culture and Heritage. Mangakahia, Meri Te Tai. Te Ara – The Encyclopedia of New Zealand (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
- ↑ Brook, Karen. Meri Te Tai Mangakāhia. Our Wāhine | 125 Extraordinary New Zealand Women (амер.). Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
|
