Метод Леблана

Циліндрична піч для виробництва за Лебланом

Ме́тод Лебла́на — метод промислового виробництва соди (карбонату натрію Na₂CO₃), розроблений французьким хіміком Ніколя Лебланом у 1791 році. Метод Леблана став першим з доступних способів отримання соди у великих масштабах: на першому заводі, відкритому в Сен-Дені, щодня її синтезувалося близько 300 кг.

Схематичний хід процесу виробництва

За цим способом проводили взаємодію хлориду натрію (кам'яної солі) із сульфатною кислотою, де утворювалися сульфат натрію і газуватий хлороводень:

2NaCl + H₂SO₄ → Na₂SO₄ + 2HCl

Сульфат спікали із вугіллям та вапняком, в результаті чого отримували суміш солей:

Na₂SO₄ + 2C + CaCO₃ → Na₂CO₃ + CaS + 2CO₂↑

Оскільки сульфід кальцію є малорозчинним, з нього вилуговували соду, а отриманий розчин упарювали до випадіння кристалів карбонату або його моногідрату. Однак отриманий в такий спосіб продукт мав досить низьку чистоту. Іншими недоліками процесу були високе споживання палива і значна кількість побічних продуктів, котрі спричинювали забруднення довкілля.

Із розробкою в 1861 році бельгійським хіміком Ернестом Сольве його методу синтезу соди з аміаку, метод Леблана став поступово втрачати своє значення. Його промислове застосування припинилося у 1923 році.

Джерела

• Rauh, F. Alkali and Chlorine Products. Sodium Carbonate // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 1. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.1915040918012108.a01. (англ.)
• Thieme, C. Sodium Carbonates // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 1. — DOI:10.1002/14356007.a24 299. (англ.)
• Гончаров А. І., Середа І. П. Хімічна технологія. — К. : Вища школа, 1980. — Т. 2. — С. 26.