Михайлик Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайлик Олександр Сергійович
Народився 3 березня 1987(1987-03-03) (37 років)
Київ
Діяльність історик
Галузь історія[1], регіональна історія[1] і Історія архітектури[1]
Відомий завдяки краєзнавець
Alma mater Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Знання мов українська[1]
Сайт chtyvo.org.ua/authors/Mykhailyk_Oleksandr/

Михайлик Олександр Сергійович (нар. 3 березня 1987, Київ) — український краєзнавець та києвознавець, дослідник історії та церковної, громадської та промислової архітектури України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Михайлик народився в Києві. 1994—2004 навчався у ліцеї № 144. 2009 закінчив Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. За фахом викладач соціально-гуманітарних дисциплін.

Вперше зацікавився історією Києва у 13-річному віці. Перші києвознавчі розвідки були опубліковані у 2006 році у районній газеті Солом'янського району міста Києва «Солом'янка» (стаття «Звідки пішла Олександрівська Слобідка»)[2].

Станом на 2018 рік є автором ряду публікацій, присвячених маловідомим сторінкам історії та архітектури Києва (зокрема і для сайту «Хмарочос»). Учасник численних радіопередач («Подорожник», «Мій Київ», «Пункт призначення») та телепрограм («Прогулянки містом», «Київські історії» та інших), присвячених Києву та подорожам Україною, в тому числі Київщиною.

Засновник Фейсбук-групи «Водяні, парові, вітряні млини України та інших країв» (з 2018 року), учасник щорічного фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Колекціонує літературу з історії Києва, краєзнавчу літературу, присвячену різним містам та регіонам України. Здійснює численні краєзнавчі подорожі Київщиною та іншими регіонами України. Цікавиться млинологічною спадщиною України.

Онлайн-лекції та живі лекції[ред. | ред. код]

  • «Історія громади, місцевості та околиць Протасового яру» (травень 2020)
  • «Історія двох і гір і одного яру» (травень 2020)
  • «Історія Солом'янського парку» (липень 2020)
  • «Історія Олександрівської слобідки» (жовтень 2020)
  • «Історія місцевого самоврядування у Києві» (листопад 2020)

Друковані праці[ред. | ред. код]

  • «Втрачені споруди Києва (1992—2016)» (співавтор Кирило Степанець, 2016),
  • «Конструктивізм в архітектурі Києва» (співавтор Ігор Однопозов, 2016),
  • «Старовинні храми Київщини» (2017),
  • «Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст.» (співавтори Кирило Степанець та Семен Широчин, перше видання — 2017, друге видання, змінене та доповнене — 2018),
  • «Святині Землі Чорнобильської» (співавтор Кирило Степанець, 2018),
  • «Наш Солом'янський район» (співавтор Кирило Степанець, ВАРТО, 2018),
  • «Невідоме Лівобережжя 1960-1980-ті» (співавтори Семен Широчин та Кирило Степанець, 2018),
  • «Невідомі периферії Києва. Солом'янський район» (співавтор Семен Широчин, 2019; друге видання, змінене, розширене та доповнене, SKYHORSE, 2020),
  • «Старовинні храми міст і містечок Житомирщини» (2019),
  • «Хронологія побудови систем централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах світу» (співавтор Валентин Кобзар, 2019),
  • «Невідомі периферії Києва. Голосіївський район» (співавтор Семен Широчин, SKYHORSE, 2019, додрук зі змінами та доповненнями, 2021),
  • «Невідомі периферії Києва. Святошинський район» (співавтор Семен Широчин, SKYHORSE, 2019),
  • «Невідомі периферії Києва. Північне Правобережжя» (співавтор Семен Широчин, Самміт-Книга, 2021),
  • «Невідомі периферії Києва. Новий Печерськ» (співавтор Семен Широчин, SKYHORSE, 2021),
  • «Невідомі периферії Києва. Південне Лівобережжя» (співавтор Семен Широчин, SKYHORSE, 2022),
  • «Невідомі периферії Києва. Північне Лівобережжя» (співавтор Семен Широчин, SKYHORSE, 2022),
  • «Невідомі периферії Києва. Центральне Лівобережжя» (співавтор Семен Широчин, SKYHORSE, 2022),
  • «Старовинні храми міст і містечок Чернігівщини» (2024).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Статті, аудіо та відеовиступи[ред. | ред. код]