Модель отримання навичок братів Дрейфус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У галузі освіти та дослідження операцій, Модель отримання навичок братів Дрейфус - це модель отримання студентами умінь за допомогою формального навчання і практики. Брати Стюарт та Губерт Дрейфус запропонували цю модель в 1980 у впливовому вісімнадцятисторінковому звіті у центрі Дослідження Операцій Університету Каліфорнії (Берклі), для офісу наукових досліджень ВПС США.[1] Модель припускає що студент проходить крізь п'ять різних етапів: новачок, просунутий початківець, компетентний, досвідчений, експерт.

Рівні[ред.ред. код]

Новачок (Novice). Новачки дуже переживають за свою успішність; їх досвіду замало, щоб повести їх у правильному напрямку і вони не знають чи їх вчинки будуть правильними. Новачки зазвичай не хочуть вчитися, зате хочуть досягти миттєвого результату. Вони не знають як реагувати на помилки і тому легко збиваються з пантелику, коли щось іде “не так”. Зате вони можуть бути досить ефективними, коли їм дати набір контекстно незалежних правил у формі “у випадку ХХХ, роби УУУ”. Іншими словами їм необхідний рецепт або алгоритм.

Просунутий початківець (Advanced beginner). Просунуті початківці починають вже потроху відступати від фіксованих правил. Вони можуть спробувати якісь задачі самостійно, але у них все ще є труднощі із усуненням проблем, які виникають. Початківці можуть скористатись порадами в правильному контексті, врахувавши свій досвід подібних ситуацій, але ледь-ледь. І хоч вони вже починають формулювати якісь загальні принципи, вони все ще не бачать “всієї картини”. Якщо спробувати надати їм ширший контекст – вони відмахнуться від нього як від недоречного.

Компетентний (Competent). Компетентні будують правильні моделі проблемної області та ефективно нею користуються. Здатні усувати проблеми з якими раніше не стикались. Про людей на цьому рівні часто кажуть, що вони “мають ініціативу”. Вони можуть вчити новачків і не задовбують експертів. Щоправда їм ще бракує досвіду аби вдало розставити пріоритети при рішенні задач. Власне кажучи, саме з цього рівня людину можна вже назвати інженером – компетентні вирішують задачі, а не працюють за алгоритмом.

Досвідчений (Proficient). Досвідченим необхідна “повна картина” проблемної області, адже вони хочуть розуміти весь концепт. Вони роблять значний прорив в рамках моделі братів Дрейфус, адже постійно оцінюють виконану роботу і переглядають свої підходи, аби наступного разу бути ще ефективнішими. Вони також можуть навчатись використовуючи чужий досвід. І найголовніше – вони завжди беруть до уваги контекст задачі. Якщо повернутись до програмування, то чудовий приклад ілюстрації – це використання патернів проектування. Лише досвідчені використовують їх виключно там де треба, а не бездумно і повсюдно, бо це круто і модно.

Експерт (Expert). Експерти – основне джерело знань та інформації в будь-якій сфері. Вони безперестану шукають все кращі і кращі методи роботи. Вони завжди застосовують весь свій велетенський багаж знань у правильному контексті. Вони пишуть книжки, статті та проводять семінари. Це сучасні чаклуни. Експерти керуються інтуїцією . Доктор Хаус, який з одного погляду на пацієнта (або взагалі його медичну картку) міг поставити діагноз – типовий приклад експерта. Експерти працюють за допомогою несвідомого “порівняння з взірцем” (“pattern matching”) по базі свого досвіду. От тільки проблема в тому, що функція “порівняння з взірцем” асинхронна і знаходиться в частині мозку, яка не підконтрольна свідомості.

Див. також[ред.ред. код]

Зноски[ред.ред. код]

  1. Dreyfus Stuart E. A Five-Stage Model of the Mental Activities Involved in Directed Skill Acquisition Washington, DC: Storming Media (February 1980). Процитовано 22 червня 2012.

Зовнішні посилання[ред.ред. код]