Військово-повітряні сили США

Військово-повітряні сили США
Печатка департаменту ВПС США
На службі	з 18 вересня 1947 року
Країна	США
Збройні сили	Збройні сили США
Вид	військово-повітряні сили
Структура командування	Міністерство оборони США Міністерство військово-повітряних сил США
Девіз	Вище всіх («Above All»)
Штандарт	блакитний та сріблястий
Марш	The U.S. Air Force
Ювілеї	18 вересня 1947
Війни/битви	Холодна війна, Корейська війна, В'єтнамська війна, Війна в Перській затоці (1990), Війна в Косово, Війна в Афганістані (з 2001), Війна в Іраку, Операція «Одіссея. Світанок»
Командири
Поточне командування	генерал Нортон А. Шварц (англ. GEN Norton A. Schwartz)

Прапор ВПС США

Еволюція пізнавального знаку ВПС США

Логотип ВПС США

Військо́во-пові́тряні си́ли США (англ. United States Air Force (USAF) — один з видів збройних сил США. За чисельністю особового складу і кількістю літальних апаратів є найбільшими військово-повітряними силами у світі.

Станом на 30 вересня 2007 р., чисельність ВПС США складала 328 600 осіб на дійсній службі. Крім того, 117 497 чоловік числилося в резерві, а 106 700 чоловік — у ВПС Національної гвардії. На озброєнні було 4093 пілотованих літальних апаратів (а також 1289 у ВПС Національної гвардії і 396 в резерві), близько 156 безпілотних літальних апаратів, 2130 крилатих ракет повітряного базування, 450 міжконтинентальних балістичних ракет.

У сучасному вигляді ВПС США були сформовані 18 вересня 1947 р., незабаром після завершення Другої світової війни. До цього моменту вони перебували в складі Армії США.

Історія

Період зародження та формування

Формування Повітряних сил США почалося з 1907 року. Ця структура пройшла складний шлях становлення: американські льотчики брали участь у Першій світовій війні (США вступили у війну 6 квітня 1917 і воювали на боці Антанти до її завершення 11 листопада 1918 рр.), забезпечували оборону повітряного простору США у міжвоєнний період (1918–1941 рр.) та понесли великі втрати під час Другої світової війни (8 грудня 1941 року у відповідь на японський удар по Перл-Харборі США вступили у війну, де боролися з країнами Осі до капітуляції Японії 2 вересня 1945 р.). Тоді майже 68 000 американських пілотів загинули у боротьбі з ворогами. Лише в піхоті США втрати були більшими.

До того, як у 1947 році було сформовано сформовано сучасні Повітряні сили США, американська військова авіація була частиною таких організаційних структур:

• Повітроплавальне відділення Корпусу зв'язку США (Aeronautical Division, U.s. Signal Corps) (1 серпня 1907 — 18 липня 1914);
• Авіаційна секція Корпусу зв'язку США (Aviation Section, U.S. Signal Corps) (18 липня 1914 — 20 травня 1918);
• Відділення військового повітроплавання (Division of Military Aeronautics) (20 травня 1918 — 24 травня 1918);
• Авіаційна служба Армії США (U.S. Army Air Service) (24 травня 1918 — 2 липня 1926);
• Повітряний корпус Армії США (U.S. Army Air Corps) (2 липня 1926 — 20 червня 1941);
• ВПС Армії США (U.S. Army Air Forces) (20 червня 1941 — 17 вересня 1947).

Фактично, вже після Другої світової авіація стала цілком самостійним підрозділом у складі Збройних сил США, але офіційно як окрема військова структура вона була відокремлена відповідно до Закону про національну безпеку від 18 вересня 1947 року. Після створення ця структура перейшла під керівництво Міністерства військово-повітряних сил США. В такому вигляді Повітряні сили США функціонують і по сьогодні.

Сучасність

Починаючи з 2005 року у ВПС США стали приділяти більше уваги до Базової військової підготовки (англ. Basic Military Training (BMT)). Всі тренування у ВПС стали більш складнішими, їхня кількість збільшилася, що якісно вплинуло на підготовку персоналу.

У 2007 році у ВПС США відбулися скорочення штату. У зв'язку з обмеженим фінансуванням, ВПС планують скоротити штат від 360 000 до 316000 активних військовослужбовців.

Тенденція до скорочення та уніфікації Повітряних сил США зберігається і по сьогодні. Оскільки у війська і надалі надходитимуть сучасні літаки, які потребують менше обслуговуючого персоналу та можуть виконувати ширший спектр задач, можна припустити, що така тенденція збережеться і надалі.

ВПС США стали першими у світі повітряними силами, які отримали серійні винищувачі п'ятого покоління F-22 «Раптор». Це сталося 15 грудня 2005 року. На сьогодні США мають 195 таких літаків і більше не виробляють їх серійно. Зараз ведуться випробування нового винищувача 5-го покоління — F-35.

Військові місії

Із часу свого створення Військово-повітряні сили США взяли участь у ряді військових операцій та конфліктів:

• Холодна війна (англ. Cold War);
• Корейська війна (англ. Korean War) ;
• Війна у В'єтнамі (англ. Vietnam War);
• Операція «Орлиний кіготь» (англ. Eagle Claw) — звільнення американських заручників у Ірані 24-25 квітня 1980 року ;
• Операція «Необхідна лютість» (англ. Urgent Fury) — Вторгнення США в Гренаду в 1983 році ;
• Операція «Каньйон Ельдорадо» (англ. El Dorado Canyon) — бомбардування Лівії у 1986 році;
• Операція «Справедлива справа» (англ. Just Cause) — Вторгнення США в Панаму у 1989 році;
• Операції «Щит пустелі» та «Буря в пустелі» (англ. Desert Shield and Desert Storm) — Війна в Перській затоці 1990–1991 рр.;
• Операція «Південний погляд» (англ. Southern Watch) — контроль повітряного простору над Іраком з 1991 по 2003 роки;
• Операція «Рішуча сила» (англ. Deliberate Force) — бомбардування військами НАТО Боснії і Герцоговини у 1995 році ;
• Операція «Північний погляд» (англ. Northern Watch) — створення безпольотної зони над Іраком у 1997–2003 рр.;
• Операція «Союзницька сила» (англ. Allied Force) — бомбардування Югославії у 1999 році ;
• Операція «Нескорена свобода» (англ. Enduring Freedom) — війна в Афганістані з 1991 року ;
• Операції «Свобода Іраку» та «Новий світанок» (англ. Iraqi Freedom and New Dawn) — вторгнення в Ірак у 2003 році ;
• Операція «Одіссея. Світанок» (англ. Odyssey Dawn) — військова операція проти сил Муаммара аль Кадаффі у 2011 році.

Загальна структура ВПС США

Військово-повітряні сили є одним з трьох видів збройних сил що має відповідний департамент (міністерство), та знаходиться у веденні (цивільного) Департаменту військово-повітряних сил. Керівництво забезпечується секретарем військово-повітряних сил (SECAF), працівниками офісу секретаря і радниками. Військове керівництво здійснюється штабом ВПС на чолі з начальником штабу.

До ВПС США підпорядкуються агентства і підрозділи: Польове операційне агентство (FOA), групи прямій звітності (DRU), і в наш час^[Коли?] не використовувані Окремі операційні агентства.

Головне командування (MAJCOM) є командуванням вищого рівня. З 30 вересня 2006 року ВПС США має у підпорядкуванні дев'ять головних командувань, і десяте, кібер- командування (Air Force Cyber Command), в процесі організації. Нумеровані повітряні сили (NAF) є рівень командування безпосередньо підлеглий Головному командуванню, потім рівнем нижче — Оперативне командування (в даний час не використовується), дивізія (також в наш час^[Коли?] не використовується), крило, група, ескадрилья, ланка.

Літаки на озброєнні ВПС США

F-15 Eagle

F-16 Fighting Falcon

F-22 Raptor

B-1B Lancer

A-10 Thunderbolt II

C-5 Galaxy

• Винищувачі:
  • F-15 Eagle — до 567 + 141 (Національна гвардія США)
  • F-15E Strike Eagle
  • F-16 Fighting Falcon — близько 1500.
  • F-22 Raptor — від 127 (всього замовлено 243).
  • F-35 Lightning II — на стадії випробувань. Прийняття до лав ВПС очікується не раніше 2016 року.

• Стратегічні бомбардувальники:
  • B-1B Lancer — 66 (+ 24 в резерві)
  • B-2 Spirit — 20
  • B-52 Stratofortress — 85 + 9 в резерві.

• Штурмовики, літаки підтримки наземних військ:
  • A-10 Thunderbolt II — близько 350
  • AC-130 Spectre

• Військово-транспортні:
  • C-5 Galaxy
  • C-17 Globemaster III
  • C-130 Hercules
  • V-22 Osprey

• Літаки-заправники:
  • KC-135 Stratotanker

• Далекої радіолокаційної розвідки, цілевказування, радіоелектронної боротьби:
  • E-3 Sentry
  • E-4 Nightwatch — 4.
  • E-8 JSTARS

• Стратегічно-розвідувальні:
  • Lockheed U-2

• Безпілотні літаки:
  • RQ-1 Predator
  • MQ-9 Reaper
  • RQ-4 Global Hawk

• Навчально-тренувальні:
  • Raytheon T-6 Texan II
  • T-38 Talon

Військові нагороди ВПС США

Докладніше у статті Військові нагороди ВПС США

Військові звання ВПС США

Рядовий та сержантський склад:

Код у ВПС США	E-1	E-2	E-3	E-4	E-5	E-6	E-7		E-8		E-9
Нарукавний шеврон	Немає
Назва	рядовий авіації базовий	рядовий авіації	рядовий авіації першого класу	старший рядовий авіації	штаб-сержант	технік-сержант	майстер-сержант¹		старший майстер-сержант¹		головний майстер-сержант¹		головний сержант-майор	сержант-майор ВПС США
Абревіатура	AB	Amn	A1C	SrA	SSgt	TSgt	MSgt		SMSgt		CMSgt		CCM	CMSAF
Код НАТО	OR-1	OR-2	OR-3	OR-4	OR-5	OR-6	OR-7		OR-8		OR-9		OR-9	OR-9
¹ ВПС США не мають окремого військового звання перший сержант, як в армії США

Код у ВПС США	О-11¹	O-10	O-9	O-8	O-7	O-6	O-5	O-4	O-3	O-2	O-1
Знак розрізнення
Назва	Генерал ВПС США	Генерал	Генерал-лейтенант	Генерал-майор	Бригадний генерал	Полковник	Підполковник	Майор	Капітан	Перший лейтенант	Другий лейтенант
Абревіатура	GOAF	Gen	Lt Gen	Maj Gen	Brig Gen	Col	Lt Col	Maj	Capt	1st Lt	2d Lt
Код НАТО	OF-10	OF-9	OF-8	OF-7	OF-6	OF-5	OF-4	OF-3	OF-2	OF-1
¹ присвоюватимуть лише після оголошення Конгресом США акта про вступ країни у війну.

Посилання

• Офіційний сайт ВПС США (англ.)
• Official USAF Recruiting site (англ.)
• DoSomethingAmazing.com (англ.)
• AirForceBlueTube (англ.)
• Official blog: Air Force Live (англ.)
• Searchable database of Air Force historical reports (англ.)
• USAF emblems (англ.)
• USAF Communications Troops (англ.)