Модернізм у Дрогобичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дрогобич зустрів епоху модернізму разом із початком Хрущовської відлиги, коли всі діяння Сталіна були осудженні на вищому державному рівні, а у плані архітектури були прийнятті нові плани та проєкти, що виключали із загальних планів містобудування пишні сталінські палаци, арки, павільйони та доволі пишні сталінки. Найбільшого розквіту модернізм у Дрогобичі здобув у 1970-х роках, коли завдяки швидкому стрибку цін на нафту Дрогобич, як центр нафтопереробки всієї Західної України, почав своє активне розширення. Більшість представлених тут споруд були спорудженні у проміжку між 1960-ми та 1980-ми.

Модернізм[ред. | ред. код]

Найбільше модерністських будівель у місті, як не дивно, у центрі, а саме навколо Площі Тараса Шевченка, де розташований кінотеатр «Прометей» (споруджений у 1977 році[1]), готель «Тустань» (споруджений у 1987 році[2]), а поблизу знаходиться будівля дрогобицького відділення ДІ «Містопроект», а також постмодерністський будинок на вулиці Миколи Лисенка. Трохи вище знаходиться ще один осередок радянського модернізму у Дрогобичі, а саме неподалік кільця між вулицями Петра Сагайдачного, 22 січня та В'ячеслава Чорновола розташована будівля Дрогобицького навчального центру автомобільної справи, а недалеко звітам знаходиться закинута залізобетонна радянська їдальня. Варто також згадати будівлю Дрогобицької філії Вінницького проектного інституту. Також по всьому місту розкиданні невеликі типові панельні із заокругленими балконами, а найголовнішим осередком цих будівель є вулиця Івана Франка, але одна із найкрасивіших будівель цього типу стоїть на початку вулиці Тараса Шевченка.

Сучасних будівель у даному архітектурному стилі небагато, але найяскравішим із них є відкрита у 2022 році Центр Дія[3].

Пам'ятник Тарасу Шевченку. На задньому фоні помітно постмодерністський будинок на вул. М. Лисенка.
Велика гаївка у 2012 році. На задньому фоні готель «Тустань»
Вічний вогонь (поховання радянських солдатів)

Постмодернізм[ред. | ред. код]

На постмодерністську архітектуру Дрогобич доволі скупий, адже із яскравих будівель — представників цього стилю можна відмітити лише постмодерністський будинок на вулиці Миколи Лисенка та будівлю Дрогобицької міської гімназії імені Богдана Лепкого.

Бруталізм[ред. | ред. код]

Бруталістські будівлі у Дрогобичі відсутні, а з 2022 року це стосується і скульптур, адже у 2022 році мерія, прикриваючись декомунізацією, демонтувала декілька скульптур[4], серед яких і була дана бруталістська скульптура, що прикривала собою вічний вогонь.

Вічний вогонь (Дрогобич). У центрі бруталіська скульптура збудована у 1974 році

Сучасний стан будівель[ред. | ред. код]

Сьогодні у Дрогобичі лишається багато збережених в оригінальному виді будівель у стилі модернізму, але з кожним роком їхнє число швидко зменшується, адже завдяки відсутності державного архітектурного контролю, приватні власники масово займаються неконтрольованим утепленням, заскленням балконів, що знищують атмосферу та зовнішній вигляд будівель.

Знищена спадщина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кінотеатри Дрогобича. Вікіпедія (укр.). 5 квітня 2022. Процитовано 19 червня 2022.
  2. dovidnuk.lviv.ua :: Дрогобич - готель "Тустань". dovidnuk.lviv.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 19 червня 2022.
  3. У Дрогобичі відкрили новозбудований Дія.Центр: що про нього відомо та скільки коштувало будівництво. Дрогобич.City (укр.). Процитовано 19 червня 2022.
  4. Zaxid.net. У Дрогобичі зносять радянський меморіал «Вічний вогонь». ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 19 червня 2022.