Молитви за Боббі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Молитви за Боббі
Prayers for Bobby
Жанр драма
Режисер Рассел Малкехи (Russell Mulcahy)
Продюсер Стенлі М. Брукс,
Кріс Дентон,
Damian Ganczewski
Сценарист Кеті Форд,
Лерой Ааронс
У головних
ролях
Сігурні Вівер,
Генрі Черні,
Райан Келлі,
Ден Батлер,
Остін Ніколс,
Карлі Шредер,
Шеннон Іген,
Скотт Бейлі,
Ребекка Луїз Міллер,
Анна Бадаламенті
Оператор Том Бест
Композитор Крістофер Уорд
Монтаж Віктор Ду Бойс
Тривалість  85 хв.
Мова  Англійська
Країна  США США
Рік  2009
Дата виходу  21 січня 2009
IMDb ID 1073510
http://www.prayersforbobby.com/

«Молитви за Боббі» (англ. Prayers for Bobby) — телевізійний фільм 2009 року американського режисера Рассела Малкехі. Заснований на однойменній книзі Лероя Ааронса.

Сюжет[ред.ред. код]

Боббі ріс звичайним підлітком, мріяв стати письменником, його оточували батьки, брати і сестри. Не в силах приховувати правду, юнак зізнається старшому братові, що він гей. Таємниця стає відомою всьому консервативному сімейству.

Мері — релігійна фанатичка — вирішує вилікувати сина від «страшної хвороби», відправляє Боббі до психолога, читає вголос Біблію, слухає проповіді по радіо, розклеює по всьому будинку головні заповіді.

Фільм розповідає історію Мері, яка тільки після смерті сина, розуміє всю старомодність, безглуздість і дурість своїх переконань. Намагаючись «врятувати сина і його душу», вона знищила назавжди не тільки його, але і себе. Головну роль в цьому фільмі зіграла Сігурні Вівер, яка розповіла в інтерв'ю Windy City Times, що вона багато чула про те, що цю книгу (історію про Бобі і Мері) часто діти дають своїм батькам перед розповіддю їм про свою гомосексуальність. «Я подумала, що ми можемо надати ще одну форму, за допомогою якої можна почати розмову», — додала вона.

Історія створення[ред.ред. код]

У 1989 році Лерой Ааронс (Leroy Aarons) прочитав в газеті статтю про самогубство 20-річного чоловіка з передмістя Сан-Франциско в Каліфорнії. Лерой звернув особливу увагу на матір загиблого хлопця Мері Гріффіт, яка намагалася вилікувати сина від гомосексуалізму. Боббі Гріффіт надзвичайно страждав через відсутність підтримки з боку сім'ї та засудження церкви. У серпні 1983 року, він стрибнув з мосту автомагістралі в Портленді (Орегон) під колеса вантажівки та загинув. Смерть Боббі сильно вплинула на Мері і змінила її погляди. Вона, нарешті, зрозуміла, що релігійна віра не дозволила їй прийняти гомосексуальність сина, і її фанатизм вбив Боббі.

Мері казала: "Весь мій розум був скутий словом Євангелія, крім нього я нічого більше не чула. І немає ніякої різниці, сталося б, усе, що сталося вчора або через декілька років "

В історії Гріффітс відображаються власні переживання Ааронса, який понад 25 років виступав проти відкритих гей журналістів і активістів гей руху. Після смерті Боббі, його мати стає активістом відомої в США організації PFLAG (Батьки, сім'ї та друзі лесбіянок і геїв), яка надає психологічну допомогу і підтримку батькам гомосексуалів. Докладне вивчення трагедії родини Гріффіт призвело Лерой Ааронса до того, що в 1996 році вийшла його книга «Prayers for Bobby: A Mother's Coming to Terms With the Suicide of Her Gay Son» (Молитви за Боббі: примирення матері з самогубством її сина-гея) . До неї увійшли справжні цитати з докладного щоденника Боббі. Мері отримала багато вдячних відгуків про її діяльність. Молоді люди купують книги і дають їх своїм батькам, перед тим як сказати про себе правду.

6 грудня 1995 Мері Гріффіт виступила перед Конгресом США. Мері кілька років очолювала PFLAG, брала участь у багатьох ток-шоу, як правило, з двома значками: один із зображенням Бобі, інший з девізом PFLAG: «Ми любимо наших дітей — геїв та лесбіянок».

Посилання[ред.ред. код]