Мота Володимир Несторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мота Володимир Несторович
Основна інформація
Дата народження 24 червня 1927(1927-06-24) (96 років)
Місце народження Львів, Польська Республіка
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України

Мота Володимир Несторович (24 червня 1927, Львів) — український співак-бандурист (бас-профундо). «Заслужений діяч мистецтв України» (указ Президента України № 459, рік 2008). Лауреат (разом з хором «Гомім», м. Манчестер, Англія) Всеукраїнських премій ім. Братів Лепких (м. Тернопіль 1999). Відзначений «Грамотою Признання» Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук у Вільному Світі «за довголітню постійну і віддану працю на полі українського мистецтва»

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив вселюдну школу ім. Бориса Грінченка та Торговельну Школу у Львові. Перші кроки гри на бандурі почав у 1939 р. коли старший брат Андрій Мота учився гри на бандурі у Юрія Сінгалевича. Сольоспіву учився у педагога Марії Сабат Свірської (1943—1944). Доброволець дивізії «Галичина» (червень 1944). У таборі військовополонених в м. Ріміні, Італія (1945—1948), в музичнім ансамблі «Бурлака» як хорист, соліст, бандурист (гру на бандурі учив Ярослав Бабуняк). Хорист Манчестерського хору «Гомін» (Англія 1949—1951). Від 1952 постійно проживає у Канаді. Бас-бандурист, виступає самостійно. Також провадив школу бандуристів (1969—1973), виступали на телебаченні та разом з монреальським хором «Боян». Як хорист-співак концертував по Україні з манчестерським хором «Гомін» (1995), та монреальським хором «Відлуння» (2006). Самостійно концертував з бандурою в Україні: у Збаражі та Тернополі (2006). В жовтні (2012) виступав з бандурою у львівській Філармонії, в універзитеті ім. І. Франка, в універзитеті Ветеринарської Медицини, в с. Вербів (де родився Ярослав Бабуняк), у львівськім Радіо та львівськім Телебачинні. В Канаді видав 2 свої компактні диски: «Бандурист» (2008) та «Твори Тараса Шевченка в Піснях» (2011). Численні гостинні виступи в Канаді та США (1952—2014…)

Література[ред. | ред. код]

  • Тернопільський Енциклопедичний Словник-Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005 — ISBN 966-528-199-2,том 2, 2005- стор.567,568, (О.Маруняк, Я.Павлів)
  • Дутчак Віолетта. Бандурне мистецтво українського зарубіжжя ХХ — початку ХХІ століття. Івано-Франківськ: Фоліант, 2013. 488 с. + 72 с. ISBN 978-966-2988-635
  • Дутчак Віолетта. Володимир Мота — бандурист українського зарубіжжя. Народознавчі студії пам'яті В. Т. Скуратівського: зб. наук. пр., Київ, 23–24 жовтня 2012 р. . К.: НАКККіМ, 2012. С. 187—190.
  • Дутчак Віолетта. Виконавські моделі у дискографії та відеографії шевченкіани бандуристів українського зарубіжжя. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. В. 26–27. Івано-Франківськ: ДВНЗ «Прикарпатський університет імені В.Стефаника», 2012—2013. С. 166–173.
  • Дутчак Віолетта. Дискографія і відеографія шевченкіани бандуристів українського зарубіжжя як фіксація виконавських моделей. Тарас Шевченко і кобзарство: Друга міжнародна науково-практична конференція (у рамках IV Міжнародного конґресу світового українства), 23–24 серпня 2013 р. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. С. 172—180.
  • Жеплинський Богдан, Ковальчук Дарія. Українські кобзарі, бандуристи, лірники Енциклопедичний довідник. Львів-Галицька видавнича спілка, 2011. 316 с.,1154 іл. ISBN 978-966-1633-26-0 стор. 169
  • Золотнюк Анна. «Через ту бандуру бандуристом став». Вільне життя плюс (Тернопіль). № 48 (15160). 2010. 25 червня.
  • Паньків Ярослав., Рімінський ансамбль «Бурлака» в моїй пам'яті.-3-тє вид.-К.:Видавництво імені Олени Теліги, 2003, 128 с. ISBN 966-7018-89-X стор 23,29,30,43,47,48,121
  • Осташ Ігор, Бонді або Повернення Богдана Весоловського. К.: Дуліби,2013. 328 с. ISBN 978-966-8910-73-9 стор.190,191,215,269,278.
  • Музична доріжка Володимира Моти [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]