Мушки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мушки — стародавні племена фрако-фрігійського походження що в кінці ІІ на початку І тисячоліття до нашої ери мешкали у Східній Анатолії, а пізніше і на Вірменському нагір'ї. За теорією І.М. Дьяконова саме мушки є предками вірмен. Ряд істориків пов'язували їх з мосхами (Μόσχοι) із грецьких джерел і з назвою грузинської Месхетії. Йосип Флавій ототожнював мосхів з біблійним Мешехом.

Історія східних мушків[ред.ред. код]

Приблизно в 1190-і роки до нашої ери східні мушки вторглися в Малу Азію з Балкан. І вже в кінці 1190-их зайняли басейн Галісу, але на тому не зупинилися і продовжували рухатися на схід. В 1165 році до нашгої ери вони досягли Верхнього Євфрату де розселилися створивши на території хуритського царства Алже власну державу під тою ж назвою[1]. В подальшому племена мушків з басейнів Галісу та Верхнього Євфрату відокремилися одні від одних. Нащадками перших (західних) племен стали каппадокійці, а других (східних) вірмени.

В 1115 році до нашої ери році мушки з Алже посунули далі до витоків Хабура, але тоді ж, в 1115-1114 роках, були підкорені ассирійським царем Тіглатпаласаром І. Коли в середині ХІ століття до нашої ери Ассирія ослабла через нашестя арамеїв мушки відновили сво незалежність. Тоді ж поруч з ними з'явилося кілька заснованих арамеями князівств, серед яких певно[2] було й Арме зі столицею в Нехерії. Це Арме згадується в урартських документах VIII століття, в ассирійських джерелах ХІ століття згадуються в цій місцевості люди ареме напади яких на ассирійські землі доводиться відбивати.

В Х столітті до нашої ери мушки з Алже вдираються на правобережжя Верхнього Євфрату і їх набіги доходять аж до Каркемишу. В цей період мушки-протовірмени вже складають значну частину населення піздньохетського царства Мелід (Малатья). Наприкінці Х століття ассірійці поновлють північні походи біля 903, 885 та у 856 роках до нашої ери вони знову підкорюють Алже, однак те у 830-х воно знову звільняється. Боротьба з ассирійцями тих часів до певної міри збереглася в народній пам'яті і була відображена у вигляді розповідей про війну з Семірамідою у давньовірменському епосі звідки потрапила до історичної праці Мовсеса Хоренаці.

Біля 795 року до нашої ери Алже завоював урартський цар Менуа який поставив там напівзалежного намісника. Біля 735 року частина алже ймовірно була відвойована в Урарту Тіглатпаласаром ІІІ.

За часів ассирійських походів ІХ століття та урартського завоювання східні мушки ймовірно розселилися з Алже, до кінця VIII століття вони вже певно заселяли території Меліди та межиріччя верхнього Тигру та Арацані в тому числі й область Арме звідки й отримали від своїхз південних сусідів арамеївназву «армінай» (вірмени). Захоплена ассирійцями в 712 році до нашої ери Меліда біля 680 року здобула незалежність під своєю старою назвою Хатті, але наприкінці 630-х років сталася навала скіфів які у своїй війні з ассирійцями поруйнували значну частину Передньої Азії. Десь в ті часи влада в Меліді перейшла до вірменської династії, що відома під назвою «Бет-Тогарма». Її засновником був згідно з переказами Паруйр син Скайорді (син сака/скіфа). Так було створене царство Арміна — так його називали арамеї та перси, а від них перейняли потім греки. Однак офіційною внутрішньою назвою залишалося «Хатті» звідки замоназва вірмен «хайк».

Біля 609 року Арміна спробувала розширитися за рахунок Урарту яке гинуло під ударами мідійців та вавилонян і розпочала з ними війну, але наприкінці VII століття до нашої ери була ймовірно сама завойована мідянами. Територія Арімни охоплювала майже усі землі населені протовірменами, а також більшу частину колишнього Урарту. Тож незважаючи на свій вассальний статус царі Арміни Ерванд І та його наступник Тігран І були могутніми володарями.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пізніше там розташовувалася вірменська область Агдзнік.
  2. Певно, в сенсі, що початково це було арамейське князівство.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]