Євфрат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Євфрат
Євфрат біля міста Ракка
Євфрат біля міста Ракка
Витік гори Вірменського нагір’я
Гирло Зливається з рікою Тигр
Країни басейну Туреччина Туреччина, Сирія Сирія, Ірак Ірак
Довжина 3 065 км
Площа басейну 765,8 тис. км&#178
Tigr-euph.png
Євфрат на Вікісховищі

Євфра́т, також Ефрат (ku, араб. الفراتЕль-Фурат, вірм. Եփրատ Ефрат) — річка в Туреччині, Сирії та Іраку, найбільша в Західній Азії.

  • Довжина (від витоку ріки Мурат) 3 065 км, (від злиття річок Карасу і Мурат) 2780 км,
  • Сточище 765,8 тис. км².

Етимологія[ред.ред. код]

Сучасна назва Євфрату, можливо, походить від лексичних асоціацій з шумерських і аккадських назв, відповідно Buranun і Pu-rat-tu. Згадки про останній з'являються в написах XXII століття до Р. Х.., пов'язаних з правителем Гудеа.

Походження слова: Євфрат — це поєднання грецького слова εύ (вимовляється [eu]), що означає «добре», «легко» або «плавно» і ροoς (вимовляється [ro-os]), що означає «потік» або «течія». Таким чином, від грецького Ευφράτης (Ефратіс), ім'я буквально означає «легко тече» або «плавно ллється» (на відміну від бурхливої ​​та швидкоплинної річки Тигр).

Крім того, друга половина цього слова може також відбуватися або з перського Ferat або грецького φέρω (вимовляється [fero]), обидва з яких означають «нести» або «висунути».

Мова Назва Євфрату
Аккадська Pu-rat-tu
Арабська الفرات Al-Furāt
Арамейська ܦܪܬ Prāṯ, Froṯ
Вірменська Եփրատ Yeṕrat
Грецька Ευφράτης Euphrátēs
Грузинська ევფრატი Evṕrati
Іврит פְּרָת Pĕrāṯ
Курдська فرهات Firat, Ferat
Давньоперська 𐎢𐎳𐎼𐎠𐎬𐎢 Ufrátu
Перська فرات Ferat
Шумерська Buranun
Турецька Fırat

Перебіг[ред.ред. код]

Утворюється в результаті злиття двох річок: Карасу (Західний Євфрат) , витоки якої знаходяться в горах Вірменського нагір'я східної Туреччини північніше Ерзурум, і Мурат (Східний Євфрат), з витоком на північний захід від гори Арарат і на північ від озера Ван. У верхній течії Євфрат проходить через круті каньйони і ущелини, через південний схід Сирії і по частині Іраку. Притоки Хабур і Балікх з'єднуються з Євфратом у східній Сирії. Зливається з рікою Тигр і під загальною назвою Шатт-ель-Араб впадає в Перську затоку. В результаті діяльності цих двох річок відбулося значне замулювання і обміління північної частини затоки і злиття ряду островів стародавнього гирла з сушею. При цьому Тигр і Євфрат раніше не мали загального річища, впадаючи в затоку окремо.

У верхів'ях має переважно гірський характер, у вузькій ущелині прорізає околишні хребти Вірменського нагір'я Малат'я і Ергані, потім в глибокій долині перетинає пустинне плато Сирії і північної частини Месопотамії, на решті протягу (нижче міста Хіт) тече по плоскій Месопотамській низовині, складеній алювіальними наносами: ширина річки коливається тут від 150 до 500 м, глибина сягає 10 м. У низов'ях Євфрат двома рукавами зливається з Тигром, утворюючи Шатт-ель-Араб, що впадає в Перську затоку.

Головні притоки[ред.ред. код]

Міста[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

На честь річки названо астероїд 13963 Євфрат[1]

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]



Туреччина Це незавершена стаття з географії Туреччини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.