Міжнародна літературно-мистецька премія імені Григорія Сковороди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Міжнародна літературно-мистецька премія імені Григорія Сковороди в галузі літератури та мистецтва для відзначення заслуг у справі популяризації ім'я класика літератури, філософа Григорія Савовича Сковороди, його філософії життя

Історія[ред. | ред. код]

Міжнародна літературно-мистецька премія імені Григорія Сковороди заснована Українським фондом культури 1991 року за ініціативи друзів Михайла Шевченка та Тараса Нікітіна у відповідь на розбите вандалами в Чорнухах погруддя Григорія Сковороди. Перші лауреати премії визначені 1992 року.[1]

Лауреати[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

2023[ред. | ред. код]

  • Володимир Гнатюк - за визначний внесок у розвиток національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді та книгу "Козацька гімназія на рубежі століть"
  • Георгій Даценко - за визначний внесок у розвиток воєнної публіцистики, цикл нарисів та есе "На перехресті доль"
  • Валентина Зенченко - за значний внесок у розквіт української національної культури.
  • Світлана Касьяненко - за вагомий внесок у розвиток національної пісенної творчості, волонтерську та концертну діяльність для воїнів Збройних Сил України
  • Любов Маслова - за вагомий внгесок у розвиток національної дитячої драматургії та створення вистав.для учнівської молоді.
  • Світлана Мирвода - за багаторічну творчу і просвітницьку діяльність, волонтерство, збереження та популяризацію національних культурних цінностей.
  • Лариса Недін - за вагомий внесок у розвиток національної культури України, творчу і просвітницьку діяльність та активну громадянську позицію. [джерело?]
  • Наталія Сіра - за значний внесок у розквіт української національної культури.
  • Олександр Супруненко - за визначний внесок у галузі дослідження історії Полтавського краю.української археології та музейної справи.
  • Ярослав Чорногуз - за визначний внесок у збереження надбань та розвиток кобзарського мистецтва, української поезії та тверду національно-патріотичну позицію.

2022[ред. | ред. код]

  • Оксана Гандурська, Таїна Братченко, Людмила Житня, Василь Лило, Леся Оленівська, Любов Пономаренко, Лідія Рижкова, Михайло Сидоржевський, Анатолій Стожук, Ольга Шаповал, Олександр Шугай – письменники, за значний внесок у розквіт української літератури;
  • Олександр Дмитренко, Наталія Липявка, Сергій Ярешко – художники, за значний внесок  у розквіт  образотворчого мистецтва України;
  • Наталія Дзюбенко-Мейс, Володимир Горох, Наталія Іванченко, Олена Шинкаренко – за значний вклад у розвиток української культури;
  • Степан Бульба – за літопис українського відродження «Один із покоління на зламі епох»;
  • Станіслав Максимчук – за піднесення  сценічної слави української літератури;
  • Володимир Герман – за фотолітопис «Рушникова краса України»;
  • Олег Шевченко – за створення фотолітопису  «Душа моєї України»;
  • Костянтин Бобрищев – за фотолітопис «В сльозі і в радості моя земля»;
  • Ольга Банитюк – за  піднесення бойового духу поетичного слова у фронтових умовах;
  • Наталія Сулаєва, Оксана Христиченко – за значний внесок у розквіт української пісні;

Премією відзначені художні колективи:

  • народний ансамбль бандуристок «Струни серця» Лохвицького міського будинку культури Полтавської області (художній керівник Тамара Федоренко);
  • народний аматорський  інструментальний ансамбль «Леді імпульс» центру культури Кролевецької міської ради Сумської області (керівник Олена Завгородня).[1]

2020-2021[ред. | ред. код]

Не присуджувалась

2019[ред. | ред. код]

2015[ред. | ред. код]

  • Калініченко Володимир
  • Христиченко Руслан за музично-пісенну творчість
  • Борошнєв Володимир
  • Мисник Сергій за створення Калайдинцівського краєзнавчого музею[2]

2014[ред. | ред. код]

Чубарєва Ольга

2013[ред. | ред. код]

Нагородження відбулося 1 жовтня 2013 в концертному залі Будинку художника НСХУ. Лауреати:[3]

  • Ніна Шаварська За поетичні твори, які стали піснями, мистецькі програми каналу "Культура"
  • Сергій Кривенко, художник ;
  • Іван Чумак, поет, прозаїк ;
  • Фемій Мустафаєв, Народний артист України ;
  • Іван Сміян, лікар-педіатр, член-кореспондент Академії медичних наук України ;
  • Валерій Стрілко, білоруський поет, перекладач, член Союзу білоруських письменників та Національної спілки письменників України.

2011[ред. | ред. код]

Віктор Семеняка за книгу "Галопом у Європу"

2010[ред. | ред. код]

Андрущенко Віктор Петрович[4]

2009[ред. | ред. код]

  • Володимир Підпалий За цикл поезій "Сковородинські думи" (посмертно)
  • Олесь Воля за документальну книгу "Мор", присвячену історії Голодомору в Україні

2007[ред. | ред. код]

2006[ред. | ред. код]

  • Володимир Стадниченко за книги "Іду за Сковородою", "Наш Перворозум" та інші публікації на сковородинівську тематику
  • Микола Малахута за поетичні твори останніх років та подвижницьку діяльність у пропаганді рідної літератури

2005[ред. | ред. код]

Шопша Микола за створені образи на сцені Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка

2000[ред. | ред. код]

«Гетьман» — ансамбль

1999[ред. | ред. код]

«Явір» — квартет

1998[ред. | ред. код]

Мушкетик Юрій

1997[ред. | ред. код]

Рожков Юрій

1996[ред. | ред. код]

Білоус Дмитро

1995[ред. | ред. код]

1994[ред. | ред. код]

1993[ред. | ред. код]

  • Нікітін Тарас Григорович за філософсько-публіцистичну поему "Діалог мовчання" (посмертно)
  • Луків Микола за дослідження творчості Г. Сковороди та цикл статей про явище українського мислителя у світовій культурі

1992[ред. | ред. код]

Представники інших країн[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Oksent (4 грудня 2022). Названі лауреати Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди - Litgazeta.com.ua (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.
  2. ↑ Новини / News — Міжнародна літературно-мистецька премія ім. Григорія Сковороди. knutd.edu.ua. Процитовано 18 грудня 2023.
  3. ↑ Премія імені Григорія Сковороди. dolesko.com.
  4. ↑ Ректорату, Прес-служба (8 червня 2010). Міжнародна премія. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова (uk-ua) . Процитовано 18 грудня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міжнародна_літературно-мистецька_премія_імені_Григорія_Сковороди&oldid=41484776