Міжпланетне середовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Простір у сонячній системі між планетами заповнений розрідженою газовою матерією дрібними твердими частинками - мікрометеорами різного роду полями і випромінюванням.

Міжпланетне середовище - найдосконаліший вакуум, який в мільйони разів кращий за надвисокий вакуум земних лабораторій. Адже лише кілька атомів речовини міститься в 1 см кубічному простору. Це розсіяні безладно у цьому просторі мікропилинки. Пилова компонента міжпланетного середовища утворює метеорні потоки - рої мікрометеорних тіл, які рухаються навколо Сонця по еліптичних орбітах. Оточена поясом з мікрометеоритів і наша планета. Дослідження цієї складової важливе не тільки з точки зору уточнення ступеня мікрометеорної небезпеки для космічних апаратів, а й для з'ясування процесів первинного злипання атомів елементів у макромолекули з наступним утворенням пилинок, які за космогонічними гіпотезами правили за будівельний матеріал для утворення планет.

Міжпланетне середовище має складну структуру, пов'язану з дією силових полів. Так, магнітне і гравітаційне поля Землі надали навколоземному простору в радіусі кількох десятків тисяч складних властивостей. Тут міститься радіаційний пояс Землі, розріджена воднева оболонка - земна геокорона, згадуваний вже пояс з мікрометеоритів.

Складні структури властиві й іншим областям космосу: в них також відбуваються різноманітні явища. Так, у навколосонячний простір під час хромосферних спалахів викидаються потоки іонізованого газу. Сонце - генератор не тільки цього газу - плазми, а й ренгенівського, ультрафіолетового і гамма-випромінювання, сонячної компоненти космічних променів, радіохвиль різних довжин. Міжпланетний простір пронизується також космічними променями.

Міжпланетне середовище істотно впливає на розвиток планет і процеси, що в них відбуваються. За допомогою штучних супутників і АС людина приступила до його безпосереднього дослідження.