Мікангій
Мікангій — зовнішній орган на тілі членистоногих для збереження й поширення спор і гіфів грибів, які живляться за рахунок рослинних субстратів. Звичайно, це Аскомікотові гриби. Найчастіше мікангій мають самиці комах, личинки яких мешкають у деревині, що послаблена і/або розкладається. Серед них чимало міцетофагів, для яких гриби та спори є їжею. Комахи інших харчових груп, завдячуючи грибам, пришвидшують розкладання деревини до їстівного для комах стану і послаблюють захисні властивості рослини. Взаємини між грибом та цими комахами є прикладом мутуалізму. Мікангії мають також деякі кліщі[1].
Історія[ред. | ред. код]
Вперше цей орган описаний у 1928 році[2]. Згодом він одержав назву «мікангій» — від грецьких слів μύκης (mykes, mukos) «гриб» та (angéion) — «посудина, містилище»[3].
Будова і функціонування[ред. | ред. код]
У рогохвостів пара мікангіїв має вигляд мішечків на вершині яйцекладу. Коли самиця встромлює його у отвір на стовбурі дерева, щоби відкласти яйце, вона впорскує у отвір грибкові спори з мікангіїв та порцію слизу з особливих залоз[4]. Подібним чином заражають деревину і жуки сверляки. У них мікангії пов'язані із витягнутою вершиною черевця. При відкладанні яйця, воно рухається до зовнішнього отвору і, проходячи повз мікангії, вкривається шаром грибкових спор. У жуків трубкокрутів мікангії розташовані на нижньому боці тіла, між останнім члеником грудей і першим члеником черевця. Самиця відкладає яйце, зануривши задню частину тіла всередину листка, який вона згорнула пакуночком. З черевця на його внутрішні стінки потрапляють спори.[5].
У жуків-рогачів личинка перед заляльковуванням спорожнює кишечник, і тому стінки камери насичені грибковими спорами. Коли самиця вийде з лялечки, вона вивертає мікангії і вони одержують запас спор зі стінок. Згодом, відкладаючи яйця, вона передає їм частину цього запасу[6]. У жуків з триби Scolitini два мікангії розташовані по обох боках голови, позаду очей. Це невеличкі бугорці із крихітними отворами. Звичайно вони вкриті волосками, які допомагають розпорошувати спори, що висипаються з мікангію, по стінках тісного ходу, де живе жук. У деяких видів мікангії ледь помітні, рудиментарні — це види, які проникають у чужі ходи, вбивають їх «господарів» і виводять власне потомство на готових колоніях грибів[7].
Роль бактерій[ред. | ред. код]
Інколи у мікангіях знаходять живих бактерій, і принаймні, для одного випадку їх роль встановлено. У жука — соснового лубоїда Dendroctonus frontalis в мікангіях мешкають не лише три види грибів, а ще й актинобактерії. Вони виділяють антибіотичну речовину мікангіміцин, яка пригнічує ріст гриба Ophiostoma. Цей гриб непридатний для харчування личинок лубоїда і на його грибних «плантаціях» стає «бур'яном»[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Марков А. Симбиотические бактерии помогают жукам выращивать съедобные грибы — https://elementy.ru/novosti_nauki/430869/Simbioticheskie_bakterii_pomogayut_zhukam_vyrashchivat_sedobnye_griby [Архівовано 4 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Buchner, P. 1928: Holznahrung und Symbiose. Vortrag gehalten auf dem X internationalen Zoologentag zu Budapest am 8. September 1927. Berlin: Springer, pp. 13–16
- ↑ Batra L. Ecology of ambrosia fungi and their dissemination by beetles // Transactions of the Kansas Academy of Science, 1963, 66(2):213–236
- ↑ Coutts, M. P. The mechanism of pathogenicity of Sirex noctilio in Pinus radiata. II. Effects of S. noctilio mucus // Australian Journal of Bioljgical Sciences. 1969, 22: 1153—1161
- ↑ Kobayashi, Ch., Fukasawa, Yu, Hirose, D., Kato, M. Contribution of symbiotic mycangial fungi to larval nutrition of a leaf-rolling weevil". Evolutionary Ecology, 2007, 22 (6): 711—722
- ↑ Tanahashi, M., Hawes, C. J. The presence of a mycangium in European Sinodendron cylindricum(Coleoptera: Lucanidae) and the associated yeast symbionts". Journal of Insect Science, 2016, 16: 76 — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4948600/
- ↑ Петров А. В. Морфологические и поведенческие особенности короедов трибы Scolitini (Coleoptera, Curculionidae, Scolytinae) ассоциированных с микобиотой // Известия Санкт-Петербургской лесотехнической академии, 2017, 220: 20–32
- ↑ Jarrod J. S., Dong-Chan O., Yuceer, M. C. , Klepzig, K. D., Clardy, J., Currie, C.R. Bacterial Protection of Beetle-Fungus Mutualism // Science, 2008, 322: 63