Кліщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кліщі
Tuckerella nilotica
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Підклас: Кліщі (Acari)
Nitzsch, 1818
Надряди

Кліщі — дрібні членистоногі тварини, підклас класу Павукоподібні (Arachnida).

Класифікація[ред.ред. код]

У складі підкласу розрізняють кілька надряів і рядів:

Морфологічне та екологічне різноманіття[ред.ред. код]

Звичайні розміри кліщів — 0,5—1 мм. Через малі розміри більшість видів кліщів (а їх нараховується сотні тисяч видів) невідомі пересічній людині. Недобру репутацію мають кровососи — іксодові кліщі, розмір яких до 5 мм, а дорослі самиці, харчуючись кров`ю теплокровних тваринах, можуть розростатися до 2 см.

Рідко зустрічаються в наш час дрібні (до 0,5 мм) кліщі, що паразитують під шкірою тварин та людини — коростяний свербун.

Чисельні види кліщів живуть в ґрунті та прілому листі та відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини. Багато видів проживають на рослинності, в траві, на деревах. Ці кліщі створюють особливі угрупування. Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви — рослиноїдні кліщі та інші дрібні тварини.

Біологічні особливості[ред.ред. код]

На відміну від деяких інших членистоногих, кліщі мають тіло з однієї частини, не поділене на видимі частки. Голова, тулуб та черевце можна тільки умовно виділити, здогадуючись про їх межі за характерними поперечними рядами щетинок, щитами, що додатково армують поверхню тіла, розташованими на спині, недалеко від передньої частини тіла, очами тощо.Головогруди та черевце злиті.Розвиток непрямий.

Так само, як найближчі родичі павуки, деякі кліщі виділяють павутину та можуть формувати захисні пологи над колонією, використовують слину як отруту для полювання та для зовнішнього переварювання їжі.

Для циклу розвитку кліщів характерна невелика кількість стадій, від одної до іншої кліщ переходить линяючи та покидаючи свою зовнішню хітинову оболонку. Здебільшого кліщі відкладають яйця, з них вилуплюються личинка, яка, підростаючи, проходить одну, дві або три стадії німфи, після чого линяє у дорослого кліща — самицю чи самця.

Наука, що вивчає кліщів, називається акарологія.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Фауна України. Том 25. Іксодові кліщі. Вип. 1. Зовнішня і внутрішня будова, екологія, систематика, поширення та шкідливість іксодових кліщів / Є. М. Ємчук. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1960. — 163 с.