Рогачі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Рогачі | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Езаліни(Aesalinae) MacLeay, 1819 Хіазоґнатіни(Chiasognathinae) Дорціни(Dorcinae) Parry, 1864 Фіґуліни(Figulinae) MacLeay, 1819 Лямпріміни(Lampriminae) MacLeay, 1819 Люканіни(Lucaninae) MacLeay, 1819 Плятіцеріни(Platycerinae) Oberthür & Houlbert, 1913 Синдезіни(Syndesinae) MacLeay, 1819 |
Рогачі́ або Гребеневу́сі (лат. Lucanidae Latreille, 1804 ) —- родина з ряду жуків, яка налічує близько 1200 видів. Особливістю родини є наявність колінчастих гребенястих вусиків, які не утворюють булави. Для самців багатьох видів характерна гіпертрофія щелеп, які нагадують роги, звідки і походить українська назва родини. Пліній Старший зауважував, що Нігідій назвав жуків-оленів lucani за назвою Луканії - області Італії, де їх використовували в якості амулетів. Найвідомішим видом є жук-олень, який зустрічається на більшій частині території Європи. Великі жуки, близько 5 см завдовжки, деякі — до 8 см.
Зміст |
[ред.] Морфологія
[ред.] Імаго
[ред.] Личинка
[ред.] Лялечка
[ред.] Біологія та життєві цикли
[ред.] Систематика
[ред.] Філогенія
[ред.] Походження
[ред.] Екологія
[ред.] Консортивні зв'язки
Рогачів приваблює сік, що витікає з поранених дерев. При наближені небезпеки, жуки зазвичай завмирають, що робить їх гарними фотооб'єктами. Личинки живуть у відмерлій деревині, якою переважно і живляться. Тіло личинок кремового кольору з прозорими верхніми покривами. Личинкова стадія у деяких видів триває до п'яти років.
[ред.] Роль у екосистемах
[ред.] Шкодочинність
[ред.] Розповсюдження
[ред.] Література
[ред.] Посилання
 |
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
