Рогачі
| Рогачі | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Aesalinae Lampriminae Lucaninae Syndesinae †Protolucaninae †Ceruchitinae |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Рогачі́ або Гребеневу́сі (лат. Lucanidae Latreille, 1804 ) —- родина з ряду жуків, яка налічує близько 1200 видів. Особливістю родини є наявність колінчастих гребенястих вусиків, які не утворюють булави. Для самців багатьох видів характерна гіпертрофія щелеп, які нагадують роги, звідки і походить українська назва родини. Пліній Старший зауважував, що Нігідій назвав жуків-оленів lucani за назвою Луканії - області Італії, де їх використовували в якості амулетів. Найвідомішим видом є жук-олень, який зустрічається на більшій частині території Європи. Великі жуки, близько 5 см завдовжки, деякі — до 8 см.
Зміст |
Морфологія [ред.]
Імаго [ред.]
Особливо типова будова мандибул (щелеп), які у самців більшості видів добре розвинені і забезпечені відростками і зубцями. У самиць мандибули розвинені значно менше.
Довжина тіла від 10 до 115 мм. Більшість темного, чорного, коричневого, бурого забарвлення, проте ряд тропічних видів забарвлені в помаранчеві і зелені кольори, або мають металевий, золотистий блиск. Вусики відносно довгі, їх кінцеві членики зближені слабо і утворюють булаву; булава гребінчаста
Личинка [ред.]
Лялечка [ред.]
Біологія та життєві цикли [ред.]
Систематика [ред.]
Філогенія [ред.]
Походження [ред.]
Екологія [ред.]
Консортивні зв'язки [ред.]
Рогачів приваблює сік, що витікає з поранених дерев. При наближені небезпеки, жуки зазвичай завмирають, що робить їх гарними фотооб'єктами. Личинки живуть у відмерлій деревині, якою переважно і живляться. Тіло личинок кремового кольору з прозорими верхніми покривами. Личинкова стадія у деяких видів триває до п'яти років.
