Мімана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мімана (яп. 任那, みまな、にんな, «доручений край») — назва південної частини Корейського півострова у 46 століттях, яку до 562 року контролювали стародавні японці.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Місцезнаходження Мімани точно не визначене. Вважається, що її територія частково відповідала кордонам давньокорейської конфедерації Кая, до якої входили землі трьох корейських племен самхан. Міману традиційно розташовували у південно-західній провінції Чолла-Намдо, проте з 2-ї половини 20 столліття більшість науковців локалізує її в південно-центральній провінції Кьонсан-Намдо.

На основі японських, китайських і корейських письмових джерел вважається, що з середини 4 століття Мімана перебувала під контролем стародавніх японців і служила їхнім форпостом на Корейському півострові. Зокрема, текст стели Квангетхо згадує, що у 369 році японці отримали від південнокорейської держави Пекче землі Мімани в обмін на допомогу в боротьбі проти північнокорейської держави Когурьо, а японські хроніки «Кодзікі» та «Ніхон сьокі», розповідають про військовий похід японців і завоювання півдня Кореї в 3 столітті.

У 562 році південокорейська держава Сілла, яка вела боротьбу за об'єднання півострова, вигнала японців з Мімани і приєднала її до себе.

Факт існування підконтрольної японцям Мімани був доведений джерелознавцями та археологами 2-ї половини 20 століття[1]. Проте до цього часу він був предметом палкої дискусії між японськими та корейськими вченими. В Японській імперії японська політична та наукова верхівка використовувала цей факт для легітимізації панування у Кореї, через що патріотично налаштовані корейські дослідники заперечували його, а будь-які згадки про Міману вважали японським фабрикуванням.[2]

У сучасній історіографії пріоритетними напрямками дослідження Мімани є визначення японської політії, в залежності від якої перебувала Мімана, і з'ясування військово-економічного потенціалу та політичних прав міманців в системі згаданої політії.

Дивіться також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 徐建新 『好太王碑拓本の研究』 (Дослідження відбитків стели Хаотай-вана). 東京堂出版, 2006.
  2. Заперечення історичності Мімани досі зустрічається в працях корейських істориків.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії). 京大日本史辞典編纂会, 東京創元社, 1994. — P.949.
  • 徐建新 『好太王碑拓本の研究』 (Дослідження відбитків стели Хаотай-вана). 東京堂出版, 2006.
  • 井上秀雄 『古代朝鮮』 (Стародавня Корея) 講談社学術文庫, 2004.

Посилання[ред.ред. код]