Мітіносі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мітіносі або Міті-но сі чи Досі (яп. 道師) — п'ятий за вагою титул у системі «вісьмох кабане» ранньосередньовічної Японії, якими імператорський двір наділяв представників різних майстрів, ремісників, художників. Поширений був у періоди Асука, Нара й на початку періоду Хейан. Мітіносі приблизно перекладається як «шовковий шлях».

Характеристика[ред. | ред. код]

Впроваджено імператором Темму у 684 році, ставши новим (разом з імікі) японським титулом. У впровадженні мітіносі відбилося захоплення Темму даосизмом (інший варіант назви титулу — досі перекладається як даоський майстер). Спочатку надавався лише художникам, ремісникам-«бе» (відомим зброярам), архітекторам, будівничим, скульпторам, майстрам з вишивання на шовку. Проте цей титул застосовувався вкрай рідко. З часів Нара також інколи надавали представникам дрібної шляхти й літераторам. За доби Хейан цей титул поступово втратив якесь значення, ставши почесним додатком до прізвища.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ancient Japanese nobility: the Kabane ranking system / by Richard J. Miller. Berkeley: University of California Press, 1974
  • Dictionnaire historique du Japon Année 1988 14 (L-M) p. 71