Нарвська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 59°54′04″ пн. ш. 30°16′29″ сх. д. / 59.90111° пн. ш. 30.27472° сх. д. / 59.90111; 30.27472

Нарвська
Кіровсько-Виборзька лінія

Metro SPB Line1 Narvskaya1.jpg
Загальні дані
Тип пілонна, трипрогінна глибокого закладення
Глибина закладення 50 м
Проектна назва Сталінська, Площа Стачєк
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Дата відкриття 15 листопада 1955
Архітектор(и) О. В. Васильєв,
Д. С. Гольдгор,
С. Б. Сперанський
Архітектор(и) вестибюлів О. В. Васильєв,
Д. С. Гольдгор,
С. Б. Сперанський
Інженер(и)-конструктор(и) О. В. Іванова
Виходи до площа Стачєк
Код станції НР
Павільон станції
Кіровсько-Виборзька лінія
ТЧ-4 «Північне»
Дев'яткіно
Громадянський проспект
Академічна
Політехнічна
Площа Мужності
Ділянка «Розмиву»
Лісова
Виборзька
Площа Леніна
Чернишевська
СЗГ до Маяковська
Площа Повстання
Володимирська
Пушкінська
СЗГ до Сінної площі
Технологічний інститут
Балтійська
Нарвська
Кіровський завод
Автово
ТЧ-2 «Дачне»
ТЧ-1 «Автово»
Дачне
Ленінський проспект
Проспект Ветеранів

Нарвська — станція Петербурзького метрополітену, Кіровсько-Виборзької лінії. Відкрита 15 листопада 1955, між станціями «Балтійська» і «Кіровський завод», у складі першої черги метрополітену «Автово»-«Площа Повстання».

Названа через розташування в історичному районі Нарвська застава. Павільйон розташовується на площі Стачєк (в минулому — Нарвська Площа), На якій розташовані Нарвські тріумфальні ворота.

У проекті станція носила назву «Площа Стачєк»[1], в останні роки перед відкриттям — «Сталінська»[2].

Вестибюлі і пересадки[ред.ред. код]

Павільйон станції, побудований за проектом архітекторів А. В. Васильєва , Д. С. Гольдгора , С. Б. Сперанського і інженера О. В. Іванової, розташований на площі Стачєк, на розі Старо-Петергофського проспекту.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

«Конструкція станції» — пілонна (глибина закладення  — 50 м).

Перегін до станції «Кіровський завод» має максимальну відстань на першій ділянці метро - 2,5 км[3]. На цьому перегоні є невикористовуваний пункт технічного обслуговування.

Похилий хід має три ескалатори, розташовано в північному торці.

Оздоблення[ред.ред. код]

Тема оформлення станції — трудова доблесть радянського народу.

На торцевій стіні центрального підземного залу спочатку знаходилося велике мозаїчне панно «Сталін на трибуні», Роботи президента Академії Мистецтв А. М. Герасимова . Спочатку на барвистому тлі планувалося встановити погруддя Сталіна.

У 1961, після XXII з'їзду КПРС , панно було закрито мармурової фальш-стіною.

Бічні стіни пілонів центрального підземного залу прикрашають горельєфи, що зображують людей різних професій (48 панно з 12 повторюваними сюжетами):

  • «Діячі мистецтв». Скульптор М. Т. Литовченко
  • «Колгоспники». Скульптор М. К. Анікушин
  • «Кораблебудівники». Скульптор М. Р. Габе
  • «Учні». Скульптор Е. Г. Челпанова
  • «Селекціонери». Скульптор В. Л. Рибалко
  • «Метробудівці». Скульптор А. М. Ігнатьєв
  • «Текстильниці». Скульптор Л. М. Холіну
  • «Ливарники». Скульптор П. А. Куліков
  • «Моряки». Скульптор В. І. Сичов
  • «Лікарі». Скульптор Н. К. Слободінський
  • «Радянські воїни». Скульптор В. О. Пирожков
  • «Будівельники». Скульптор А. Н. Черницький

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]