Неокласична задача споживання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Неокласи́чна зада́ча спожива́ння (максимізації корисності, раціональної поведінки споживача за Маршалом) полягає в раціональному виборі набору благ та послуг споживачем при заданих функції корисності та визначеному бюджетному обмеженні.

Якщо функція корисності U(x), x \in \mathbb{R}^n_+ є двічі неперервно-диференційовною та строго опуклою, а бюджетне обмеження має вигляд px \leq I, де p - вектор-рядок цін, а I - бюджет споживача що може бути використаний для придбання товарів, то раціональна поведінка споживача визначається такою задачею опуклого математичного програмування:

\begin{cases} U(x) \to max, \\ px \leq I, \\ x \in \mathbb{R}^n_+ \end{cases}


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. І. М. Ляшенко, М. В. Коробова, І. А. Горіцина Моделювання економічних, екологічних і соціальних процесів: навчальний посібник. — ВПЦ "Київський університет". — ISBN 978-966-439-208-9.