Обговорення:Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення. Відправлена на допрацювання 26 червня 2009 року.

Ця стаття була кандидатом у вибрані статті. Див. сторінку обговорення (відправлена на доробку 12 березня 2007 року).

Обговорення номінації:
  • Пропонує: --Minia 19:59, 12 лютого 2007 (UTC)
  • Підтримують:

 За --Minia 22:04, 14 лютого 2007 (UTC)

Як випускник може бути бувшим, га? ) --Гриць 17:50, 15 лютого 2007 (UTC)[відповісти]
Так само як і СРСР колишнім ). А втім, ви праві. Збирався написати студент, а вийшло «випускник». У мене вже 3 година ночі, тому даруйте…--Alex K 18:20, 15 лютого 2007 (UTC)[відповісти]
    •  Утримуюсь — недостатньо зручно відформатована і недовікіфікована — особистість наприклад тільки одна «синя». Скоріше на добру. --A1 16:13, 16 лютого 2007 (UTC)[відповісти]
  • Особлива думка — це я так, вирішив подивитись на вашу реакцію --Minia 20:15, 12 березня 2007 (UTC)

Різне[ред. код]

Київський національний університет імені Тараса Шевченка — вищий навчально-науковий заклад, який за 170 років свого існування був і залишається центром вищої освіти і прогресивної думки. Протягом багатьох десятиліть громадськість домагалася створення в Києві університету. Та російське самодержавство побоювалося, щоб він не став центром національно-визвольного руху в Україні. І ці побоювання були небезпідставні. Адже Київський університет дійсно згуртовував передових діячів епохи, став центром формування національної свідомості українства. Влітку 1834 року Київський національний університет прийняв перших 62 студента. Факультет був один — філософський з двома відділеннями — історико-філологічним та фізико-математичним. У 1835 році відкрито юридичний, а в 1847 році — медичний факультет. Філософський згодом розділився на два самостійних факультета. З такою структурою університет працював до 1917 року. Наш університет у 1939 році названо на честь видатного українського поета Тараса Шевченка. Після закінчення Петербурзької академії мистецтв він працював тут як співробітник археографічної комісії (1845-46 роках). Розгром у 1847 році Кирило-Мефодіївського товариства й арешт Шевченка перервали його роботу, та не знищили зв'язки поета з університетом. Після звільнення Шевченко написав «Букварь Южнорусский» для недільних шкіл, займався його розповсюдженням, листувався з першим ректором Університету Михайлом Максимовичем. Учені й викладачі Київського університету зробили гідний внесок у розвиток науки та суспільно-політичної думки України.

  • історики й філологи М. О. Максимович, М.І.Костомаров, В. Б. Антонович, І.В.Лучицький, М. П. Драгоманов, В. М. Перетц, О.І.Білецький, А. Ю. Кримський, Є.В.Тарле;
  • юристи К. О. Неволін, М. Д.Іванишев, М. Ф. Владимирський-Буданов, О. Ф. Кистяківський;
  • економіст М.І.Зібер;
  • математики В. П.Єрмаков, Д. О. Граве, М. М. Боголюбов;
  • механіки І.І.Рахманінов, Г. К. Суслов, П. В. Воронець;
  • фізики М. П. Авенаріус, М. М.Шіллер, Й. Й. Косоногов;
  • хіміки С. М. Реформатський; А. К. Бабко, А. М. Голуб, А. Т. Пилипенко, А. У.Кіпріяно;
  • геологи К. М. Феофілактов, В. М. Чирвинський, М.І.Андрусов, П. А. Тутківський;
  • ботаніки І.Ф.Шмальгаузен, С. Г. Навашин, К. А. Пурієвич, О. В. Фомін, М. Г. Холодний;
  • зоологи К. Ф. Кеслер, О. О. Ковалевський, О. М. Северцов, О. О. Коротнєв,
  • біохімік О. В. Палладін;
  • медики В. О. Бец, М. С. Скліфосовський, Ф. Г. Яновський, В. П. Образцов, М. Д. Стражеско.

З університетських стін вийшла ціла плеяда визначних діячів української культури — письменники Михайло Старицький, Максим Рильський, композитор Микола Лисенко. Нині в університеті навчається близько 20 тисяч студентів на 13 факультетах і в 6 Інститутах. Майже дві тисячі викладачів передають їм свої знання й досвід. Науковці й студенти розвивають співпрацю з багатьма вузами та науковими закладами різних країн світу. В умовах розбудови незалежної Української держави перед університетом постали нові відповідальні завдання. Вони пов'язані з необхідністю вдосконалення системи підготовки і перепідготовки спеціалістів. Адже випускники університету працюють у різних галузях суспільного життя незалежної України. Майбутніх фахівців мають відзначати насамперед державна масштабність мислення, патріотизм і високий рівень національної свідомості, творчий політ думки, величезна відповідальність за справу, глибокі професійні знання. Тобто це універсальність підготовки у широкому розумінні, до якої ми прагнемо. Досягти такого рівня можна, залучивши до навчально-виховного процесу світлі голови найталановитіших учених, відповідно стимулювати їх сподвижницьку працю, позбавити зайвої, а часом і некомпетентної опіки різних відомств. А для цього необхідно мати статус незалежного вищого навчального закладу України. Саме у цьому напрямку ми працюємо.

Шаблон[ред. код]

Мабуть для українських університетів варто використовувати Шаблон:ВНЗ, оскільки він містить більше інформації.--Did Panas 07:36, 25 червня 2008 (UTC)[відповісти]

Рейтинги КНУ[ред. код]

Гадаю, що детальну інформацію про рейтинги КНУ краще перенести із першого у якийсь інший розділ. Зазвичай, в статтях Вікіпедії подібна деталізація у першому розділі буває зайвою. --yakudza พูดคุย 21:52, 23 листопада 2009 (UTC)[відповісти]

Я відкотив безмістовні речення про Західну і Східну Європу. Вступ взагалі поки що ніякий, тому інформація про рівень університету в Україні і світі потрібна. Часто говорять і пишуть, що це найкращий виш України. Але ніхто не звертає уваги на те, що цей «найкращий виш» навіть до сотні найкращих європейських університетів не входить. Для цього і була поставлена інформація про рейтинги у вступ, аби нейтралізувати голослівні твердження про «провідний університет країни і світу».—Alex K 22:46, 23 листопада 2009 (UTC)[відповісти]

Погоджуюся з yakudza. У статті навіть є окремий розділ Нагороди у якому наведено усі інші рейтинги КНУ, я пропонував переназвати цей розділ Нагороди та рейтинги і туди розмістити згаданий рейтинг, як є і у інших статтях Укрвікі наприклад НаУКМА. Однак, всупереч здоровому глузду і з незрозумілих для мене причин Alex K постійно вандалить і при брає ці коректні правки (та ще й у грубому тоні неприпустимому для вихованої та освітченої людини). Така ситуація дивує, я сподіваюся у Укр Вікі немає «свяшений корів» серед користувачів, які тільки й можуть робити правки і забороняти іншим робити розумні та коректні правки у статті УкрВіки. Наразі це виглядає саме так і до того ж дуже дискримінативно. Тим паче, що я на відмину від Alex K є зараз інсайдером у Київському університеті і краще знаю цю тему.--Alexey Jacubin 22:58, 23 листопада 2009 (UTC)[відповісти]

Інформація про рейтинги університету (з обовязковою вказівкою на його назву та критерії подібної оцінки!, а не так як є зараз) має бути в окремому розділі статті Рейтинги та нагороди, що є логічним та допомагає краще структурувати та сприймати інформацію про них. Тому я вношу відповіну зміну у цю статтю, залишаючи у верхньому полі місце для загальних речей (наприклад як тут Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), як цє є абсолютно прийнятим у Вікі. --Alexey Jacubin 22:49, 12 грудня 2009 (UTC)[відповісти]

Київський Університет - прямий спадкоємець Київської (Києво-Могилянської) Академії відкритий вже у XIX ст.[ред. код]

Здається це вже раніше вже було в заголовку, потім хтось видалив. Нинішній заклад під назвою "КМА", який вживає старовинний бренд - якщо і є спадкоємцем по науковим школам, правопреємству викладачів старої Київської Академії - то саме через Київський Університет. Тому як мінімум про Київський Університет як і про те, що всі навчальні заклади Євразії - Російської імперії, СРСР, України, Росії, які від нього походять (утворені) у XIX-XX ст. теж є спадкоємцями Київської Академії, закритої у 1817 - варто згадати у заголовку статті, не кажучи про те, що саме він по суті був основним спадкоємцем вже у XIX ст. (хоч також існує чимало навчальних закладів Євразії утворених за участі випускників КМА ще до утворення Київського Університету, в т.ч. університети Санкт-Петербурга, Москви, Казані, Харкова).

Serge-kazak (обговорення) 12:59, 21 лютого 2013 (UTC)[відповісти]

Дещо про вступ до статті Київський національний університет імені Тараса Шевченка і про те, як би варто було цей вступ переробити[ред. код]

У вступі читаємо багато речей , які не мають безпосереднього стосунку до Київського університету. Наприклад:

Історія Київського Університету, як осередку освіти і духовності, тісно сполучена з історією вищої освіти в Києві і на українських землях і починається ще в ті часи, коли за словами автора «Історії Русів» на Русі вперше було запроваджено книжне навчання і створено першу вищу духовну школу (академію):

«Історія Преподобного Нестора Печерського і його послідовників і попередників, які ту історію писали і які всі були Академіками, або Членами тої головної школи, яку в Слов'янах заведено було в місті Києві Кирилом, філософом Грецьким, невдовзі по запровадженню там релігії Християнської. А взята вона з книг Священних Біблій і з старовинної багатої бібліотеки, в Києві зібраної, яка в пору нашестя варварів і од колишніх руїн загинула; від чого і самі школи ховалися в самих монастирях та підземних житлах навіть до днів Руського обраного Князя, або Гетьмана, Сагайдачного і Митрополита Київського Петра Могили, які стародавню Академію Київську поновили.»

В часи Монгольського, а потім Литовського панування, вища освіта на Русі і в Україні мусила переховуватись в печерах і монастирях (див Києво-Печерська Лавра) і лише у XVII ст., за сприяння впливових людей тогочасного українського суспільства була відкрита для народу у формі Києво-Могилянської Академії. Києво-Могилянська Академія за час свого існування протягом XVII–XVIII ст. встигла підготувати велику кількість відомих людей, які здійснили великий вплив в усіх сферах суспільного життя українських земель того часу. Академія була закрита в кінці XVIII ст. вищою владою Російської імперії у зв'язку з козацькими повстаннями, які в ті часи охопили всю Україну і ліквідацією структур влади Війська Запорізького Низового, натомість була відкрита Академія в Харкові, куди перемістилася значна частина викладацького складу.

Хотілося б запитати: при чому тут до Київського університету печери , в яких "мусила переховуватись вища освіта на Русі і в Україні в часи Монгольського, а потім Литовського панування" ? !!!

Починайте історію Університету або з Києво-Могилянської академії, або з його безпосереднього попередника Кременецького ліцею ! А починати історію Київського університету з печер - ну то вже повний абсурд ! --Користувач:Exroader 07:03, 19 вересня 2013 (UTC)[відповісти]

Перехід на доменне ім'я knu.ua[ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення:Київський_національний_університет_імені_Тараса_Шевченка&oldid=34094604