Одигітрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Одигітрія (грец. Οδηγήτρια — вказуюча дорогу)  — ікона, де зображена Богородиця з Ісусом-дитям.

Іконографія[ред.ред. код]

Зазвичай маленький Ісус сидить на руках матері, правою рукою благословляє, а лівою — тримає згорток, рідше — книгу, що відповідає іконографічному типу Христа Пантократора (Вседержителя). З догматичної точки зору головне значення цього образу — прихід у світ Небесного Царя та Судді і поклоніння Господньому немовляті. Цей тип ікон із зображенням Богородиці є одним з найдавніших, хоча термін «одигітрія» почали використовувати тільки з 11 сторіччя.

Одигітрія є найпоширенішим типом богородичної ікони в Україні.

Походження назви[ред.ред. код]

Назва Одигітрія походить від грецького слова hodegos (поводир, мн. hodegoi). Таким поводирем, був один чоловік, що проводив сліпих паломників до Монастиря Панагії Одигітрії чи Одегону по дорозі до Кнстантинополя у якому зберігалося зображення благодатної Марії. За легендою, ця ікона була намальована євангелистом Лукою. Таким чином для цієї церкви та ікони утвердилась назва Одегон та Одигітрія. Сама ікона із завоюванням Візантії османами втрачена, проте через копії, що збереглися та манеру виконання назву Одигітрія носить такий тип ікон[1].

Найвідоміші ікони-одигітрії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Alfredo Tradigo: Ikonen. Meisterwerke der Ostkirche. Bildlexikon der Kunst. Т. 9, Parthas Verlag, Berlin 2005, ст. 169.(нім.)

Посилання[ред.ред. код]