Оковитий Сергій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оковитий Сергій Іванович
Народився 19 червня 1970(1970-06-19)[1] (53 роки)
Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР[1]
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією (1993)
Галузь квантова хімія, молекулярне моделювання, комп'ютерне моделювання хімічних систем
Заклад Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією
Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією
Посада ректор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор хімічних наук[1] (2006)
Членство Національна рада України з питань розвитку науки і технологій (2019)
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Оковитий Сергій Іванович (нар. 19 червня 1970, Солоне) — учений-хімік, професор, ректор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара з 8 червня 2021 року[2][3]. Заслужений діяч науки і техніки України[4]. Відмінник освіти України.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 19 червня 1970 року у смт Солоне Дніпропетровської області. Мати працювала вчителькою, батько був членом райкому. Закінчив Солонянську середню школу[5].

У 1987 році вступив до хімічного факультету Дніпропетровського державного університету (нині — Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара). Після першого курсу був призваний на військову службу, опанував військову спеціальність «водій пожежної машини». Після демобілізації продовжив навчання. Зі студентських років цікавився напрямом комп'ютерної хімії. Значний вплив на наукове становлення зчинила відома вчена в галузі хімії Касьян Лілія Іванівна[5].

У 1993 році закінчив Дніпропетровський державний університет, здобувши спеціальність «Хімія» і отримавши диплом з відзнакою. Був прийнятий на посаду асистента кафедри органічної хімії. У 1996 році захистив кандидатську дисертацію, а у 2006 став доктором хімічних наук. Вчене звання доцента отримав у 1997 році, професора — у 2010 році[6].

Протягом 27 років[коли?] викладав на хімічному факультеті ДНУ ім. О.Гончара фундаментальні та авторські дисципліни «Органічна хімія», «Квантова хімія», «Фізичні методи дослідження будови речовини», «Прикладна комп'ютерна хімія», «Квантово-хімічні методи дослідження механізмів хімічних реакцій», «Теоретичне моделювання динаміки хімічних систем». Для здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Хімія і інформатика» також читав курси «Локальні та глобальні комп'ютерні мережі» та «Інтернет у бізнесі»[7]. Нині викладає авторські курси з комп'ютерного моделювання хімічних систем на основі власного наукового досвіду.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

1996—2017 рр. ‒ виконував обов'язки заступника декана хімічного факультету з наукової роботи та міжнародного співробітництва[джерело не вказане 1016 днів].

2004—2017 рр. ‒ завідував кафедрою органічної хімії[8]

2017—2020 рр. ‒ координував роботу творчого колективу ДНУ ім. О.Гончара в проєкті за програмою Еразмус+ «Розвиток потенціалу вищої освіти»[джерело не вказане 1016 днів].

2017—2019 рр. ‒ у складі Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій брав участь у підготовці та аналізі нормативних документів у сфері наукової роботи Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки України[9].

2017—2021 рр. ‒ проректор з наукової роботи ДНУ ім. О.Гончара[8].

З 8 червня 2021 року ‒ ректор ДНУ ім. О.Гончара[2].

Наукові здобутки[ред. | ред. код]

Автор понад 380 опублікованих наукових праць

1996 р. — кандидатська дисертація «Теоретичне дослідження структури та реакційної здатності олефінів та епоксидів аліциклічного ряду» (спеціальність 02.00.03 — органічна хімія)[10]

2006 р. ‒ докторська дисертація «Квантово-хімічне дослідження механізмів реакцій утворення та розкриття епоксидного циклу» (спеціальність 02.00.03 — органічна хімія)[11]

Стипендіат Державного комітету з науки та технологій та Кабінету Міністрів України для молодих вчених

У наукометричній базі SCOPUS має 66 статей, індекс Хірша ‒ 14[12]

У Web of Science ‒ 89 статей, індекс Хірша ‒ 13[13]

Член спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій: Джексонський державний університет, США;

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;

Український державний хіміко-технологічний університет.

Редакційна діяльність[ред. | ред. код]

Є головним редактором журналу Journal of Chemistry and Technologies, який входить до наукометричних баз Web of Science з 2015 року та Scopus з 2018 року[14].

Член редколегії журналу Journal of Nanotoxicology and Nanomedicine[15].

Міжнародні стажування та співпраця: із Джексонським державним університетом (США), Оксфордським університетом (Велика Британія), Караманським університетом ім. Мехметбея (Туреччина), Близькосхідним технічним університетом (Туреччина), Вільнюським університетом (Литва), Університетом Люмьєр Ліон-2 (Франція), Технологічним інститутом м. Лімерік (Ірландія), Університетом м. Тампере (Фінляндія)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в https://esu.com.ua/article-76165
  2. а б МОНУ призначило ректором ДНУ Сергія Оковитого[1] [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]
  3. Реєстр суб'єктів освітньої діяльності[2] [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]
  4. Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України працівників Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара»[3] [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]
  5. а б Усна історія Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара [4] [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]
  6. а б Сергій Оковитий[5] [Архівовано 2 липня 2021 у Wayback Machine.]
  7. Національна школа біоорганічної хімії[6] [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]
  8. а б Оковитий Сергій Іванович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 18 січня 2023.
  9. Перше засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технологій: підсумки> NASU > News. www.nas.gov.ua (uk-UA) . Процитовано 18 січня 2023.
  10. Бібліотека дисертацій України[7] [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]
  11. Бібліотека дисертацій України[8] [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]
  12. Okovytyy, Sergiy I.[9] [Архівовано 12 червня 2020 у Wayback Machine.]
  13. Sergiy Okovytyy[10] [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.]
  14. Journal of Chemistry and Technologies[11]
  15. Journal of Nanotoxicology and Nanomedicine[12] [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]

Джерела[ред. | ред. код]

В ДНУ выбрали нового ректора: что о нем известно и что ждет студентов [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]

Вперше обрали Науковий комітет Нацради з питань розвитку науки і технологій [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]

Новим ректором Дніпровського національного університету став Сергій Оковитий [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]

Первое интервью с ректором ДНУ Сергеем Оковитым: о высшем образовании в Днепре | Відкритий [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]

Проректор ДНУ им. О. Гончара Сергей Оковитый: о науке и высшем образовании в Днепре [Архівовано 26 червня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]