Олійник Іван Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олійник Іван Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 27 липня 1993(1993-07-27)
Пирятин
Смерть 11 серпня 2014(2014-08-11) (21 рік)
Степанівка
Поховання Пирятин
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2011-2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Іва́н Анато́лійович Олі́йник (27 липня 1993(19930727) — 11 серпня 2014) — солдат 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Народився 1993 року в місті Пирятин (Полтавська область). Закінчив 2008-го 9 класів пирятинської загальноосвітньої школи № 3; 2010 року — Прилуцький професійно-технічний ліцей, здобувши професію автослюсаря. Потім пішов на військову службу, в 2011—2012 роках служив в навчальному центрі «Десна» (1121-й окремий навчальний зенітний ракетно-артилерійський полк), отримав військову спеціальність механіка-водія зенітних установок. Далі була служба за контрактом; механік-водій, 30-та окрема механізована бригада.

З весни 2014 року ніс службу на блокпостах у Херсонській області (адміністративний кордон з окупованою російськими військами Автономною Республікою Крим). Звільняв Маріуполь. Був серед тих, хто підіймав Український Стяг над пагорбом Савур-могила.

В травні 2014-го на 4 дні приїхав додому та запропонував цивільній дружині взяти шлюб.

Загинув 11 серпня 2014 року о 14.00 під час обстрілу з БМ-21 «Град» та танків КП бригади в районі села Степанівка (Шахтарський район) — привалило хвилею від вибуху. Тоді ж полягли Даніл Кіріллов, Сергій Майборода та Вадим Пашковський, зник безвісти Роман Веремійчук.

Залишилися дружина Вікторія та син Єгор, який народився 5 серпня 2014 року; першим словом його було «тато».

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
  • Внесений до списку загиблих полтавчан та Книги Пошани Полтавської обласної ради
  • Від 2015 року в Пирятині проводиться щорічний шаховий турнір пам'яті Івана Олійника
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 2, місце 31
  • 18 вересня 2019 року у Пирятинській ЗОШ № 4 відкритл меморіальних дошки випускникам Олійнику Івану Анатолійовичу та Шляхтичу Олександру Валентиновичу
  • Почесний громадянин міста Новоград-Волинський (посмерно; рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.07.2020 № 1002)[1]
  • вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]