Операція ВАН
| Операція ВАН | |
|---|---|
| тероризм у Франціїd | |
| Місце атаки | турецька амбасада в Парижі |
| Дата |
24 вересня 1981 |
| Спосіб атаки | захоплення |
| Зброя | hangun |
| Загиблі | 1 |
| Поранені | 3 |
| Число терористів | 4 |
| Терористи | командир Вазген Сислян, Акоп Джулфаян, Геворк Гюзелян, Арам Басмаджян |
| Число заручників | 56 |
Операція ВАН (Operation VAN) — операція по захопленню турецького консульства в Парижі, здійснена вірменською бойовою організацією АСАЛА 24 вересня 1981 року.
Хід операції[ред. | ред. код]
Чотири вірменина з Групи імені Егіі Кешишян (командир Вазген Сіслян , Акоп Джулфаян, Геворк Гюзелян, Арам Басмаджян) протягом 15 годин утримували турецьке консульство в Парижі. Увірвавшись до консульства, вони важко поранили консула Кая Інала і представника служби безпеки Джемаль Озена. Два бойовика при цьому отримали поранення. Терористи захопили 56 заручників; деякі з яких, по всій видимості, виявилися турецькими крипто-вірменами і допомагали бойовикам. У підсумку, бойовики дозволили відправити поранених Інала і Озена в лікарню, де Озен помер від поранень.
Вимогу бойовиків звільнити «вірменських і декількох турецьких і курдських політичних в'язнів в Туреччині» було відхилено.
Бойовики вирішили здатися французькій владі, попросивши визнати за ними статус політичних в'язнів. Головний вірменський політв'язень - священик Манвел Еркатян - на вимогу європейських держав, все ж був звільнений.
Суд[ред. | ред. код]
Усі четверо бойовиків виявилися молодими вірменами з Лівану, членами АСАЛА. У Парижі пройшов суд, в якому брали участь героїня Французького опору Мелін Манушян - вдова Мисака Манушяна; відома співачка Ліз Сарьян і ін. Адвокатом бойовиків був майбутній член парламенту і міністр промисловості Франції. Після слів «підсудні, встаньте!» Встали всі присутні в залі суду вірмени. Троє з бойовиків були випущені у 1986 р і поїхали до Лівану, двоє з них потім переїхали у Вірменію . [1]
Один з бойовиків - Арам Басмаджян, покінчив життя самогубством у в'язниці і був похований на кладовищі Пер-Лашез .
Вирок французького суду представляв яскравий контраст з аналогічними процесами над вірменськими терористами, що проходили в той же час в США і Югославії, де терористи отримали максимальні терміни [2] . Так, вбивця турецького консула у Лос-Анджелесі Кемаля Арікана 19-річний Хампіг Сасунян був засуджений судом присяжних до довічного ув'язнення [3] [4] . Суд США у 2006 та у 2010 роках відхилив прохання Сасуняна про помилування.
15 грудня 2016 р був помилуваний владою Каліфорнії. Рішення було прийнято спеціальною радою штату Каліфорнія.
Згодом в міжнародній пресі з'явилася інформація, що французький уряд, нібито, уклав з терористами угоду, однією з умов якого було винесення м'яких вироків учасникам нападу на турецьке консульство в обмін на припинення акцій АСАЛА на французькій території. Однак, навряд чи це відповідало дійсності. Бо пізніше АСАЛА влаштувала вибух в аеропорту Орлі , який забрав життя 8 людей, 4 з яких були французами. За заявою професора Гантера, це стало демонстрацією банкрутства політики,що проводиться урядом Франції [2] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Співрозмовник Вірменії. Операція «Ван» N22 (45)[недоступне посилання]
- ↑ а б Gunter, Michael, Transnational Sources of Support for Armenian Terrorism, Conflict Quarterly, V.5, No.4 (Fall 1985), pp.31-52 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2012. Процитовано 5 березня 2019.
- ↑ The Associated Press, June 15, 1984. Sassounian Gets Life In Prison Without Parole For Assassination
- ↑ Upi (16 червня 1984). Assassin Gets Life Term. The New York Times. 0362-4331. Процитовано 30 березня 2016.