Особняк Трунова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Особняк Трунова
Будинок Трунова

рос. Особняк Трунова
Особняк Трунова
Особняк Трунова
Особняк Трунова
47°13′01″ пн. ш. 39°42′10″ сх. д. / 47.216944444471778297° пн. ш. 39.70277777780577821° сх. д. / 47.216944444471778297; 39.70277777780577821Координати: 47°13′01″ пн. ш. 39°42′10″ сх. д. / 47.216944444471778297° пн. ш. 39.70277777780577821° сх. д. / 47.216944444471778297; 39.70277777780577821
Країна  Росія
Розташування Темерницька вулиця, 13
Тип пам'ятка архітектури[d] і будівля
Матеріал цегла
Початок будівництва 1880
Побудовано 1880

Особняк Трунова Будинок Трунова. Карта розташування: Ростовська область
Особняк Трунова Будинок Трунова
Особняк Трунова
Будинок Трунова
Особняк Трунова
Будинок Трунова (Ростовська область)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Особняк Трунова

Особняк Трунова або Будинок Трунова, рос. Особняк Трунова) — старовинна будівля в Ростові-на-Дону, Росія. Побудована наприкінці XIX — початку XX століття. Розташована на Темерницькій вулиці, 13[1]. Будівля входить до реєстру пам'яток архітектури.

Історія[ред. | ред. код]

У 1880-х роках будівля належала Єремію Айвазову, який торгував у Нахічевані. 1888 року будинок придбав Георгій Трунов, що працював у своїй майстерні. Двоповерхова майстерня була на дворі цього будинку.

З 1907 року будинок належав братові Трунова Іванові. 1914 року будинок придбала Євдокія Рудухіна за 5000 рублів. 1920 року будівлю було відібрано в колишньої власниці. Вона переїхала жити на Московську вулицю. Влада відмовилися повертати майно власникам[2]. У XXI столітті в будівлі розташовані адвокатські контори.

Архітектура[ред. | ред. код]

Будівля змурована з цегли, покрита штукатуркою, будинок має асиметричну форму. Парадний вхід у будинок, розташований з правого боку, прикрашено колонами і портиком. У лівій частині виконані пілястри.

У даний час будівля входить до реєстру пам'яток архітектури.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перечень объектов культурного наследия регионального значения г. Ростова-на-Дону
  2. Дом на Темерницкой: драма выселенной хозяйки. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 9 жовтня 2017.

Література[ред. | ред. код]

  • Есаулов Г. В., Черницына В. А. Архитектурная летопись Ростова-на-Дону. — 2-е изд.. — Ростов-на-Дону, 2002. — ISBN 5-8456-0489-3.