Очеретянка сейшельська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Очеретянка сейшельська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Очеретянкові (Acrocephalidae)
Рід: Очеретянка (Acrocephalus)
Вид: Очеретянка сейшельська
Acrocephalus sechellensis
(Oustalet, 1877)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Ellisia sechellensis (Oustalet, 1877)
Bebrornis sechellensis (Oustalet, 1877)
Посилання
Вікісховище: Acrocephalus sechellensis
Віківиди: Acrocephalus sechellensis
ITIS: 916775
МСОП: 22714882
NCBI: 68481

Очеретя́нка сейшельська[2] (Acrocephalus sechellensis) — вид горобцеподібних птахів родини очеретянкових (Acrocephalidae)[3]. Ендемік Сейшельських Островів.

Опис[ред. | ред. код]

Сейшельська очеретянка

Довжина птаха становить 13-14 см, розмах крил 17 см. Верхня частина тіла зеленувато-коричнева, горло біле, груди і живіт білуваті. Над очима бліді "брови". Лапи сизі, дзьоб роговий, очі червонувато-карі. Молоді птахи мають більш темне забарвлення[4][5] .

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Раніше сейшельські очеретянки були поширені на декількох гранітних островах Сейшельського архіпелагу, однак через знищення природного середовища вони вимерли на більшості островів, за винятком невеликої популяції на острівці Норт-Казін площею 0,3 км². У 1968 році популяція виду становила лише 30 особин. Однак завдяки ефективним діям зі збереження виду популяцію вдалося відновити, а сейшельські очеретянки були реінтродуковані на островах Арід, Саут-Казін і Деніс, у 2011 році на острів Фрегат[6].

Сейшельські очеретянки живуть в чагарникових заростях і лісах, де переважають дерева Pisonia grandis і Ficus reflexa, на болотах і в мангрових заростях[7]. Живляться комахами, яких шукають серед листя. Сейшельські очеретянки є моногамними, територіальними птахами. Їм притаманний колективний догляд за пташенятами[8][9][10][11][12]. Гніздування припадає на період мусонів. Гніздо чашоподібне, робиться з сухої трави, в кладці одне яйце. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо через 20-28 днів після вилулення.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, у 2016 році популяція сейшельських очеретянок становила 6500 птахів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Acrocephalus sechellensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 18 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bushtits, leaf warblers, reed warblers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 липня 2022.
  4. Skerrett A, Bullock I & Disley T (2001) Birds of Seychelles. Helm Field Guides ISBN 0-7136-3973-3
  5. Dowset-Lemaire, Francoise (1994). The song of the Seychelles Warbler Acrocephalus sechellensis and its African relative. Ibis. 136 (4): 489—491. doi:10.1111/j.1474-919X.1994.tb01127.x.
  6. Johnson, Thomas F.; Brown, Thomas J.; Richardson, David S.; Dugdale, Hannah L. (2018). The importance of post-translocation monitoring of habitat use and population growth: Insights from a Seychelles Warbler (Acrocephalus sechellensis) translocation. Journal of Ornithology. 159 (2): 439—446. doi:10.1007/s10336-017-1518-8. S2CID 4519848.
  7. Komdeur J, Pels M (2005). Rescue of the Seychelles warbler on Cousin Island, Seychelles: The role of habitat restoration. Biological Conservation. 124: 15—26. doi:10.1016/j.biocon.2004.12.009.
  8. Komdeur, Jan (1994). The Effect of Kinship on Helping in the Cooperative Breeding Seychelles Warbler (Acrocephalus sechellensis) (PDF). Proceedings: Biological Sciences. 256 (1345): 47—52. Bibcode:1994RSPSB.256...47K. doi:10.1098/rspb.1994.0047. JSTOR 49592. S2CID 54796150.
  9. Komdeur, J. (1994). The Effect of Kinship on Helping in the Cooperative Breeding Seychelles Warbler (PDF). Proceedings of the Royal Society. 256 (1345): 47—52. doi:10.1098/rspb.1994.0047. S2CID 54796150.
  10. Komdeur, J. (1992). Experimental Evidence for helping and hindering by previous offspring in the cooperative-breeding Seychelles warbler Acrocephalus sechellensis (PDF). Behavioral Ecology and Sociobiology. 34 (3): 175—186. doi:10.1007/BF00167742. S2CID 35183524.
  11. Komdeur, J. (1992). Importance of habitat saturation and territory quality for evolution of cooperative breeding in the Seychelles warbler. Letters to Nature. 358 (6386): 493—495. Bibcode:1992Natur.358..493K. doi:10.1038/358493a0. S2CID 4364419.
  12. Komdeur, J.; Magrath, M. J.; Krackow, S (2002). Pre-ovulation control of hatchling sex ratio in the Seychelles warbler. Proceedings of the Royal Society. 269 (1495): 1067—1072. doi:10.1098/rspb.2002.1965. PMC 1690984. PMID 12028765.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]